Від початку карантину на облік у Державній службі зайнятості стало близько 100 тис. осіб. Про це під час онлайн-включення на платформі Українського кризового медіа-центру розповіла екс-директорка Державної служби зайнятості Ольга Макогон.
«Станом на сьогодні ми маємо більше 400 тис. зареєстрованих безробітних. Це не лише ті, хто звернувся до служби зайнятості під час карантину, а взагалі з початку року. Загальна тенденція така, що щоденно стають на облік у службі зайнятості від 5 до 7 тис. осіб. Це істотно більше ніж минулого року в такий саме період. […]Експерти говорять, що реально в Україні наразі близько 2 млн. безробітних, але я би була обережна з таким твердженням, оскільки ці цифри не підкріплені фактично і можуть створити ще більш панічні настрої серед громадян», – пояснила вона.
За словами Ольги Макогон, реальні цифри по безробітним можна буде побачити за результатами підрахунку Державної служби статистики наприкінці червня. Саме тоді буде достовірно відомо скільки людей за час карантину стали безробітними і як змінилася структура ринку праці.
Уряд виступив з ініціативою зміни підходу до набуття статусу безробітного. Раніше громадянин звертався до Державної служби зайнятості, яка протягом 7 днів шукала роботу, яка відповідає низці критеріїв. Після цього, якщо робота не була знайдена, людині надавали статус зареєстрованого безробітного. Сьогодні Уряд законодавчо зафіксував, що статус безробітного можна отримати з першого дня. Тому близько 100 тис. осіб, які стали на облік з початку карантину можуть отримувати допомогу з першого дня. Допомога має певну градацію. Мінімальний розмір був піднятий з 650 до 1000 грн. Максимальна допомога обмежується 8400 грн. Це залежить від страхового стажу, від офіційної заробітної плати, яку отримував громадянин і ще низки критеріїв.
«Сьогоднішня криза зробила явними проблеми, які існували на ринку праці. Якщо ви отримували зарплату у конвертах, сьогодні ви не можете розраховувати на повноцінну допомогу від держави. […] Держава має допомагати тим, хто працює в тіні, бо вони це роблять не з власної волі. Але це має бути державна програма, на це мають виділятися кошти. Але якщо ЄСВ скоротиться, що вплине на надходження коштів, то Державна служба зайнятості не матиме ресурсів. Це створює певні ризики, пов’язані з питанням чи зможе служба зайнятості виконати свої зобов’язання до кінця року», – підкреслила екс-директорка Державної служби зайнятості.
Щодо заробітчан, то на сьогоднішній день немає достовірної інформації про те, скільки українських громадян працює закордоном.
«Ми можемо спиратися на дані агенцій з працевлаштування, але ми розуміємо, що більшість громадян самостійно працевлаштовуються закордоном або взагалі працюють неформально. Звісно, вони не повідомляються про це державу. Тому виникають зловживання, коли людина по факту працює, але отримує допомогу від держави. Наразі нема ефективних механізмів для такого контролю та боротьби зі зловживаннями», – зауважила Ольга Макогон.
«Більшість трудових мігрантів все ж таки розраховують повернутися закордон. Поки вони мають фінансову подушку – вони не звертаються активно до служби зайнятості. Важко оцінити наскільки готовий наш ринок праці для того, щоб працевлаштувати всіх, хто повернувся в Україну. Минулого тижня Прем’єр-міністр заявив, що буде створено 500 тис. робочих місць, але нема заяв про те, що ці робочі місця буде створено саме для зареєстрованих безробітних. Була заява також, що на цих 500 тис. робочих місцях буде пропонуватися заробітна плата у розмірі 6-8 тис. грн. Чи влаштує заробітна плата працівників-мігрантів, які закордоном заробляли від 700 до 1000 євро в середньому? Мені здається що ні. Тому великого тиску з боку заробітчан на наш ринок праці не виникне», – додала вона.
За словами спікерки, сьогодні достатньо великим попитом на ринку праці користуються кур’єри, працівники пошти, працівники сфери торгівлі, соціальні працівники. Як і минулого року, в сільському господарстві збережеться потреба у висококваліфікованих працівниках, які вміють управляти сучасною сільською технікою, агрономах тощо.
«Також зараз розпочався аграрний сезон і потрібні ті, хто може працювати на полях. Більшість вакансій сьогодні для некваліфікованих працівників, працівників з інструментом і всі ці вакансії не передбачають високої заробітної плати», – підсумувала Ольга Макогон.