Menu

Війна почалася захопленням Криму, має закінчитися його деокупацією: Підсумки експертного обговорення

Припинення російської анексії Криму та деокупація півострова: оптимальні шляхи та механізми

19 серпня з ініціативи Українського кризового медіа-центру відбулося експертне обговорення «Припинення російської анексії Криму та деокупація півострова: оптимальні шляхи та механізми». 

Рефат Чубаров, глава Меджлісу кримськотатарського народу, розпочав обговорення із того, що існуюча правова база щодо автономії Криму є недостатньою. Кримська автономія має бути переформатована, і цією зміною треба здійснити те, що не було зроблено в лютому 1991 року. Консенсус щодо статусу Криму досягнуто такий: статус автономії має зберігатися, але сутність автономії має бути змінена.

«Питання Криму актуалізується щоденно – удари по аеродромах, військових складах, тестування рашистської ППО на окупованому півострові. Україна перейшла від риторики до практичних кроків. Нам треба швидко знаходити чіткі відповіді, яким буде Крим з моменту відновлення територіальної цілісності, як будуть забезпечені права місцевого населення. Зараз ми працюємо над законопроєктом про статус кримськотатарського року, цього року він може бути прийнятий», – зазначив глава Меджлісу.

«Питання деокупації стосується правового забезпечення Криму в умовах відновленої територіальної цілісності України. Потрібно, щоб будь-яка форма самовизначення кримськотатарського народу лише укріплювала українську державність на Кримському півострові. По-перше, ця автономія має можливість давати кримським татарам право на самовизначення, а вони бажають бути в складі України. По-друге, слід забезпечувати однакові права для всіх мешканців Кримського півострова. По-третє, вона має зміцнювати українську державність на півострові», – наголосив Рефат Чубаров.

«Слово «автономія» в частини українців викликає відсторонення, боязнь нових сепаратистських рухів. Але унікальні народи проживають на територіях всіх країн, і тільки демократії знаходять баланс природніх прав народів», – підкреслив спікер.

Ескендер Барієв, член Меджлісу кримськотатарського народу, керівник Кримськотатарського ресурсного центру, акцентував, що у 2021 питання деокупації Криму було актуалізовано – прийнята Стратегія деокупації Криму та закон «Про корінні народи», відмінений закон про «вільну економічну зону Крим», проведено саміт Кримської платформи. 

«Якщо у 2021 актуалізувалася тема деокупації Криму, то в 2022 ми говоримо, що з Криму почалося, в Криму і завершиться. Зараз ми на всіх етапах маємо об’єднати зусилля», – закликав Ескендер Барієв.

«Деокупація та реінтеграція Криму може зайняти десятиріччя. Це залежить, чи буде Україна членом ЄС, НАТО чи ні. Чи будуть інвестиції в Криму чи ні. Перемир’я можуть бути тільки після деокупації Криму. Це наша позиція як корінного народу. Без підтримки наших союзників ми не зможемо добитися статусу-кво», – запевнив член Меджлісу.

Марія Томак, очільниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи, зазначила, що незважаючи на повномасштабне вторгнення, Україна розширює діяльність, географію, охоплення Кримської платформи, діючи на зовнішньополітичному та внутрішньополітичному рівнях.

«Коли говорять про спроби підштовхнути Україну до компромісів, насамперед мають на увазі Крим. Але жодних поступок та компромісів щодо Криму бути не може. Війна почалася незаконним захопленням Криму, має закінчитися його деокупацією. Український мілітарний елемент у Криму має бути збереженим. Крим має бути вписаний в євроінтеграційні процеси, залучений до світових ринків.

Окупація Запорізької області, Херсонщини, Криму – тут є сутнісний зв’язок, треба напрацювати комплексне рішення по реінтеграції», – зауважила Марія Томак.

Валерій Чалий, голова Правління УКМЦ, Надзвичайний і Повноважний Посол України, нагадав, що УКМЦ розпочав свою діяльність у 2014 із круглого столу по Криму, з того часу ця тема є однією із ключових для Центру.

«Цими днями відбувся злам в розумінні механізмів деокупації Криму. Ті часові рамки, про які ми говорили раніше, пришвидшуються. Багато хто вважав, що цього можна досягти лише дипломатичними методами. В ООН та багатьох країнах були переконані, що існують тільки дипломатичні шляхи повернення Криму. Україна довела, що можливі інші методи. Ситуація з Кримом залежить від військової ситуації. Це відбулося завдяки активним діям у тилових базах росіян у Криму», – наголосив посол Чалий.

«Офіційна позиція, яку зараз займає України, деокупація території – правильна. Над демілітаризацією Криму мають працювати не тільки ЗСУ, а й міжнародне співтовариство. Україна триматиме там мінімальні необхідні оборонні, звісно. Вікно можливостей після деокупації, після спроби Росії взяти реванш, буде вимірюватися не десятиліттями і не роками. Єдиний спосіб, щоб Крим зберігати частиною України, – членство європейської оборонної безпеки. Зараз – це НАТО. Якщо після деокупації не станемо членами НАТО, наша перспектива дуже складна. Такої мілітаризації Криму, яка є зараз в Росії, ми не потребуватимемо, нам треба набагато менше військових баз», – зазначив Валерій Чалий.

Голова Правління УКМЦ наголосив, що встановлення миру через схему зернової угоди не діє; під час війни в такий спосіб можна деякі питання вирішувати, але точково, а не системно.

«До нас приїжджав Президент Туреччини Ердоган, підписав з Україною важливу угоду щодо відновленні регіону – не Криму, а Харкова. Але якась із країн мала би взяти – зараз політичне – зобов’язання по відновленню Криму. Я дуже розраховую на кримських татар, які мають вплив у Туреччині, слід заохочувати турецьку сторону бути не посередниками, а стороною закінчення війни з боку країн НАТО», – сказав посол Чалий.

«Я бачу Крим тільки в Європейському Союзі. Потрібно підсилити дискусію про Крим із чорноморськими країнами – Вишеградською четвіркою, Дунайським регіоном, НАТО. Ми не можемо уникнути присутності Чорноморського флоту ВМФ Росії, але треба збалансувати питання цієї присутності. Це могли би зробити Туреччина як член НАТО і Україна як член НАТО, щоб Росія не використала вакуум безпеки на свою користь», – резюмував дипломат.