Восени в Чехії відбудуться парламентські вибори, які визначатимуть політичний ландшафт країни в найближчі роки. Основна інтрига – можливе повернення до влади Андрея Бабіша, прем’єр-міністра країни в 2017-2021 роках. В ході президентських виборів 2023 року Бабіш зображував свого головного опонента, генерала армії у відставці Петра Павела «кандидатом війни». Тож, ймовірно, партія ANO, яку очолює екс-прем’єр, може експлуатувати тему загрози війни через високий рівень підтримки України, яку здійснює чинний уряд та президент Чехії. Також помітною темою в рамках передвиборчої агітації може стати питання статусу біженців з України.
У зв’язку з цим ми поговорили про місце української проблематики на виборах в Чехії з Павелом Гавлічеком, науковим співробітником Асоціації міжнародних справ Чеської Республіки.
Пане Гавлічек, чи прослідковуються українська проблематика в риториці політичних партій і впливових політиків Чехії?
Тема України є частиною внутрішньополітичного дискурсу, оскільки в Чехії проживає найбільша кількість українських біженців на душу населення серед країн ЄС. Відповідно, питання статусу і пільг шукачів прихистку з України інструменталізується деякими політичними партіями в ході передвиборчої боротьби.
Один з найбільш поширених наративів стосується державних видатків – мовляв уряд повинен в першу чергу дбати про “власних громадян”.
Інший великий наратив стосується оцінки російської загрози для Чехії. В рамках цього наративу перед виборцем ставиться ряд питань, зокрема щодо межі підтримки України, та виправданості інвестицій в безпеку Чехії. В світлі новин про мирне врегулювання російсько-української війни, резонансною темою також стало питання участі Чехії в так званій “коаліції охочих”.
Серед шляхів вирішення російсько-української війни обговорюється залучення європейських контингентів для забезпечення безпеки. Якщо чеські військові будуть розміщені на території України після підписання мирної угоди, як це вплине на підтримку України з боку чеського суспільства?
Швидше за все, негативно. Питання безпосередньої залученості Чеської Республіки до врегулювання конфлікту має поляризуючий ефект.
Насправді надання військового обладнання та боєприпасів для потреб Збройних Сил України регулярно ставиться під питання опонентами чинної влади. Тож для уряду доводиться “балансувати” на суспільних настроях. Тому ініціатива щодо чеського контингенту в Україні може порушити умовну рівновагу, оскільки дасть опозиції потужний привід для критики влади.
Чи змінилося ставлення до українців, які живуть у Чехії, з 2022 року?
До 2022 року уявлення чехів про Україну формувались переважно через трудову міграцію. Після початку повномасштабного вторгнення чехи відкрили багато граней пізнання і розуміння України.
Існує стабільна більшість, яка підтримує українських біженців, особливо якщо вони готові інтегруватися, вивчати мову та працювати в Чехії.
В той же час політики правого спектру, апелюючи до антимігрантських настроїв частини суспільства, транслюють тезу про те, що після завершення бойових дій українці, які знайшли прихисток від війни в Чехії, повинні залишити країну.
Але проти цього виступає не лише уряд, але й чеський бізнес. Я насмілюсь сказати, що темпи росту нашої економіки наразі перебувають у прямій залежності від присутності українців на ринку праці.
Як ви оцінюєте можливий вплив дезінформації на чеські вибори? Чи готується влада протидіяти цій загрозі, щоб запобігти сценарію, який ми спостерігали під час першого туру президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року?
Щиро дякую, що підняли це питання. Це дійсно важливий аспект майбутніх виборів, який широко дискутується в Чехії.
Прецедент так званої “культури скасування”, який відбувся в Румунії восени минулого року після першого туру виборів президента, навіть попри наявність вагомих підстав, таких як зовнішнє втручання, спричинив занепокоєння серед чеських політиків. Втім на відміну від Румунії, Конституційний суд Чехії не наділений повноваженнями для скасування кандидатів.
Я вважаю, що запобігання зовнішніх інформаційних втручань є пріоритетним для забезпечення прозорості та чесності виборчої системи. Чехія ще не ухвалила Закон про цифрову економіку, який би узгоджувався з положеннями Європейського акту про цифрові послуги (DSA). Він надає додаткові повноваження національним регуляторам для спостереження за середовищем соціальних медіа, онлайн-простором, а також забезпечує можливість блокувати цілеспрямовані дезінформаційні кампанії. Ці ініціативи мають високий рівень підтримки з боку правлячих партій. Опоненти влади, у свою чергу, часто трактують цифрове регулювання як обмеження свободи слова або ж навіть спробу запровадити цензуру.
Що б ви порадили Україні щодо комунікації з чеським громадянським суспільством і ЗМІ, щоб мінімізувати вплив антиукраїнських наративів.
В липні минулого року між Україною та Чехією було підписано безпекову угоду, яка вивела партнерство двох країн на стратегічний рівень відкрило нові можливості, в тому числі в контексті спільної протидії дезінформації (Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Чеською Республікою – УКМЦ).
Важливо розвивати парламентську співпрацю та взаємодію на рівні урядів. В той же час необхідно зберігати комунікацію з усіма учасниками політичного процесу в Чехії. До прикладу, варто памятати, що Андрей Бабіш, який часто оцінюється як антиукраїнський політик, в першу чергу є прагматиком. В минулому Бабіш діяв з критичних до Росії позицій. Нагадаю, що в 2021 році його уряд вислав з Чехії десятки російських дипломатів (у зв’язку із причетністю спецслужб РФ до вибухів на чеських склади боєприпасів у Врбетицях – УКМЦ). Тому в залежності від ситуації він може змінити тон.
Чехія також має вивчати досвід українців, часом сумний і трагічний, однак неоціненний в умовах деградації регіональної системи безпеки. Це в тому числі стосується управління в кризові часи. Існує значний об’єм знань, накопичений Україною, який може стати в нагоді, коли мова йде, наприклад, про співпрацю між державою та громадянським суспільством, підтримку громадянським суспільством Збройних сил тощо.
В сфері ЗМІ важливо підтримувати програми обміну. Зараз багато чеських журналістів працюють в Україні. Тому ми маємо суттєву присутність, висвітлюючи ситуацію на місцях щодня, навколо лінії фронту, розмовляючи з людьми. Це сприяє кращому розумінню ситуації в чеському суспільстві.
Дивитись інтерв’ю:
