У Віктора Рога яскрава біографія. В різні часи він був членом Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів, головою Молодіжного Націоналістичного Конгресу, членом Політради ВО «Свобода», редактором газети СУМ «Сумщина» «Гроно», головним редактором тижневика ОУН (б) «Шлях перемоги». Сьогодні – Віце-президент історичного клубу «Холодний Яр», заступник директора Центру національного відродження імені Степана Бандери.
Однак, Ігоря Стамбола, ведучого проекту «Навколо книги», в цій людині передусім зацікавило її відношення до журналістики та видавничої справи. Рог координує видавничий проект «Українська військова мемуаристика», а ще керує видавництвом «Українська видавнича справа». Тому зовсім невипадково в розмові згадали книгу Юрія Липи «Розподіл Росії», видану у 1941 році. Чи збувається пророцтво відомого націоналіста?
«Так, сьогодні ми бачимо цій кінець, – сказав Віктор Рог. – Однак, не думаю, що буде така картина, яку часто бачимо на тих фотографіях, де горить Кремль, а українських військових обіймають щасливі люди – представники національних меншин. Але в цілому втримати такий конгломерат буде не можливо».
Повертаючись до Липи, важливо зазначити, що він за фахом був лікарем, і вражає, як наче пінцетом автор розтинає ракові метастази, які охоплюють на той час територію Радянського союзу. Там йдеться і про Татарстан, і про Кавказ, і про Туркменію. Липа дивився на економічні, демографічні, географічні проблеми і все чітко проаналізував.
Видавець підкреслив, що гасло ОУН «Свобода народам, свобода людині» є найактуальнішим гаслом у світовому масштабі. Україна його експортує, дарує народам російської імперії, і хоче, щоб на землі були мир, безпека, і кожний народ мав своє місце під сонцем.
«Проте, головним для України залишається питання власної безпеки. Якщо росія залишиться в тих самих кордонах і з тими настроями, наша безпека і після перемоги не буле забезпечена. Пройде час, і знов імперія тяжитиме до поширення. Інакше вона жити не може», – зазначив Віктор Рог.
Не обійшлося без дискусійних питань. Зокрема, природи української незалежності. Націоналісти завжди вважали, що незалежність виборюється лише у боротьбі, а до того, що сталося у 1991 році в наслідок серпневого путчу, ні влада, ні опозиція, ні суспільство не були готові.
«Я говорю про незалежність психологічну як нації і держави, розуміння того, що своє треба будувати, охороняти, розвивати, – уточнив гість. – Тоді цього розуміння не було. В березні проголосували за СРСР, у грудні – за незалежність, і що далі? До того ж, демократичне середовище у той час було розмитим. Людям, які вчора були письменниками, поетами або політичними в’язнями, важко було опанувати таку територію в тих складних умовах. У нас на Сумщині ввели в органи виконавчої влади якусь кількість відомих діячів Народного Руху, і ніхто з них там довго не протримався».
Віктор Рог говорить про те, що попередники були праві, коли вважали, що після перемоги революції тимчасово треба буде вводити режим схожий із диктатурою: «Щоб взяти цього розгнузданого коня, навести лад, опанувати ситуацію, а потім вводити систему народовладдя. Але все пішло так, як пішло. Ми про це попереджали, але нас не чули. І сьогодні мене турбує те, що нас намагаються повчати ті, хто ще вчора заперечував, що таке може бути».