Група аналізу гібридних загроз
Мігранти до виборів довели
Влітку минулого року коаліційний уряд Нідерландів “спіткнувся” через питання контролю за міграцією. Чинний прем’єр-міністр Марк Рютте вирішив, що “з нього досить” 14-років урядування і оголосив про відставку свого кабінету: “Не секрет, що партнери по коаліції мають дуже різні погляди на міграційну політику[…] І сьогодні, на жаль, ми змушені зробити висновок, що ці розбіжності є непереборними”, – визнав політик. Втім схоже, Рютте не доведеться довго залишатись безробітним після завершення повноважень очільника уряду Нідерландів. Він є фаворитом на посаду наступного генсека НАТО, кандидатура якого має бути узгоджена напередодні саміту Альянсу 9-11 липня 2024.
Результати виборів, що відбулись в Нідерландах 22 листопада 2023 стали досить неочікуваними. На фінішній прямій кампанія перетворилася на гонку між чотирма провідними партіями: Народна партія за свободу і демократію (VVD), Партія Свободи (PVV), альянс Зелені ліві — Партія праці (GL/Pvda) та Новий суспільний договір (NSC). Перемогу здобули праві популісти – Партія Свободи (PVV) на чолі з Гертом Вілдерсом. Політсила отримала 35 мандатів у 150-місному парламенті, подвоївши власний результат попередніх виборів. Це найкращий показник в історії партії, але недостатній для одноосібного формування більшості.
Нідерландський Трамп
Герт Вілдерс розпочав свою парламентську кар’єру в 1998 році як представник центристської партії VVD (Ліберали). Однак в 2004 році політик вийшов з лав партії через, на його думку, занадто лояльного ставлення до ісламу. Через декілька років він заснував партію PVV (Партія Свободи). Вілдерс завжди мав стабільну підтримку виборців, однак радикальна позиція обумовила його роль “вічного опозиціонера”, з яким відмовлялися співпрацювати більш поміркоані партії.
Питання мігрантів – традиційно перебувало у фокусі риторики PVV: “Народ поверне собі країну, і цунамі біженців та мігрантів буде стримано” – проголошують передвиборчі лозунги партії Вілдерса. Ще однією обіцянкою правих було “не ісламізувати Нідерланди”.
Також Вілдерс відомий критик Європейського Союзу. У своїй виборчій кампанії він використовував концепт Nexit (за аналогією з Brexit) – ідею виходу Нідерландів з ЄС. Серед обіцянок його партії PVV звучали такі контраверсійні ініціативи: зберегти незалежність збройних сил Нідерландів і не підтримувати “злиття з ЄС чи німецькою армією”; “викинути” Туреччину з НАТО та зупинити потік біженців у країну шляхом розміщення сил оборони на кордоні. Через свою одіозність, активне використання соціальних медіа, зокрема платформи Х, демонізацію іммігрантів та яскраві прояви популізму Вілдерс отримав від журналістів прізвисько “Нідерландський Трамп”.
В контексті теми відносин Україна-ЄС за Вілдерсом закріпилось реноме одного з найбільш принципових критиків євроінтеграції Києва. Він був одним з ініціаторів референдуму 2016 року в Нідерландах, який тимчасово заблокував Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Також в 2018 році він відвідав Москву з робочим візитом та згодом зазначав: «Зупиніть русофобію. Настав час realpolitik. Нам потрібне партнерство, а не ворожнеча». До повномасштабного вторгнення він не підтримував санкції проти Росії. Серед останніх заяв Вілдерса були слова про те, що він активно виступає проти постачання зброї до України: “У той час, як наші Збройні сили вже не у змозі контролювати нашу власну територію, ми відправляємо нашу дефіцитну техніку в Україну. Тому наша національна оборона серйозно послаблена, тому що уряд розглядає іноземні країни більш важливими, ніж нашу власну країну”. 15 листопада Вілдерс в інтерв’ю нідерландському суспільному мовнику заявив, що, хоча він «політично підтримує Україну» і визнає, що Росія є агресором, Нідерланди повинні бути здатними захистити свою власну територію.
Подивитись більш детальну підбірку цитат Вілдерса можна у нашому проекті про інформаційних “пішаків” Кремля за посиланням.
Закономірно, що потенційне прем’єрство Вілдерса було сприйнято політичними оглядачами як “тривожний дзвіночок” можливого скорочення постачань зброї Нідерландами а також згортання підтримки майбутнього членства України в ЄС.
Провал переговорів
Перемога на виборах дала PVV опціон на формування нового уряду. Партія вела переговори з партіями Новий суспільний договір (NSC), Народною партією за свободу та демократію (VVD) і Фермерсько-громадянським рухом (BBB).
В ході переговорів Вілдерс виявив чималу схильність до компромісів для залучення партнерів і формування стійкої коаліції. Вілдерс, який послідовно виступав за заборону мечетей та Корану в Нідерландах, пообіцяв відмовитися від цих антиконституційних заходів. Політик також був готовий пожертвувати навіть давнім прагненням провести в країні референдум щодо виходу з Євросоюзу. Понад те, переможець виборів заявляв, що його політична сила готова обговорювати “будь-яку форму допомоги” Україні в рамках коаліційних переговорів, що, як він сподівався, прискорить формування уряду.
Втім навіть таких “широких” компромісів виявилось недостатньо. Одразу виникли складнощі у формуванні коаліції, оскільки декілька партій, які також увійшли до парламенту, одразу відмовилися від співпраці з PVV. Інші згорнули переговори з Вілдерсом невдовзі після їхнього старту. Так, засновник та лідер центроправої партії Новий соціальний контракт (NSC) Пітер Омціхт заявив, що він не може вступити у новий уряд. Він заявив, що “NSC не хоче давати обіцянок народу Нідерландів, які він заздалегідь знає, що не зможе виконати”.
Відмови від можливості отримати частину портфелів в новому уряді була продиктовані побоюваннями щодо спроможності економіки Нідерландів подолати негативні тенденції, що розпочались з пандемією COVID-19. Станом на 2023 рік дефіцит бюджету становив близько 3,5 мільярдів євро. Як наслідок, Вілдерс заявив, що “вихід Омціхта з коаліційних переговорів є дуже засмучуючим” і він відмовляється від спроб надалі формувати уряд.
Серед варіантів, що розглядаються, – уряд меншості або технократичний уряд, в якому міністри не будуть зв’язані жорсткими угодами між партіями та шукатимуть ситуативну більшість для проведення своєї політики.
Як повідомила голландська національна телекомпанія NOS, країні буде запропоновано варіант зі створенням так званого позапарламентського кабінету з досвідчених політиків та зовнішніх експертів, не пов’язаних тісно з жодною з правлячих партій. В цій системі парламент матиме значно більший, ніж зазвичай, вплив на позицію уряду. Але як така формула спрацює на практиці – наразі відкрите питання. Попри те, що PVV, VVD, NSC та BBB контролюють 88 місць у Палаті представників, тобто більшість, чотири хедлайнери нідерландської політики радикально розходяться щодо низки ключових соціально-політичних питань.
Потенційні наслідки для України
Нідерланди з початку повномасштабного вторгнення Росії були і залишаються однією з найбільш проукраїнсько налаштованих європейських країн. Позиція цієї країни щодо надання фінансової та безпекової допомоги Силам оборони України має вагоме значення в просуванні українського порядку денного серед партнерів. Проте зі зміною політичного керівництва ситуація могла б змінитись, подібно до Словаччини.
Важливо враховувати, що більшість допомоги від Амстердаму станом на початок поточного року набула стратегічних масштабів. Підписана в Харкові (за 42 кілометри від кордону з РФ) 1 березня 2024 року двостороння угода між Україною та Нідерландами про безпекове співробітництво, а також виділення 2 мільярдів євро на військову допомогу впродовж 2024 року дозволяють Силам оборони стримувати російську навалу. Також важливо зауважити роль уряду Марка Рютте у формуванні та підтримці коаліції винищувачів F-16 (Нідерланди нададуть 24 літаки) та коаліції дронів.
Подібні ініціативи допомагають розвивати формати співпраці України та європейських країн в оборонній сфері та створюють спритлеве тло для переговорів про нові види озброєнь для України.Для Києва вкрай важливо зберегти висхідну динаміку кооперації з Нідерландами. В той же час, навіть попри компромісну позицію Вілдерса щодо питання підтримки України на етапі переговорів про формування коаліції, хитке прем’єрство лідера правих популістів могло сповільнити важливі ініціативи щодо боєприпасів та західної авіації для потреб ЗСУ. Тому формування технократичного уряду – оптимальний сценарій, оскільки серед більшості партій, що пройшли в парламент, позиція щодо підтримки України залишається стабільно високою. Про це повідомляв посол України в Нідерландах Олександр Карасевич, коментуючи прийняті 19 березня 2024 року парламентом країни резолюції про підтримку. Таким чином, вдалось уникнути сценарію повторних дочасних виборів, на яких PVV могла зміцнити свої позиції.