У жовтні 2025 року Москва перейшла до нового раунду ядерного шантажу. Кремль заявив про випробування крилатої ракети «Буревєсник» із ядерною установкою та актуалізував згадки про підводний апарат «Посейдон» (торпеда-носій ядерного боєзаряду) . Ці кроки Кремля відбулися невдовзі після нових санкцій США. У відповідь Вашингтон анонсував проведення перших із 1992 року навчань стратегічних ядерних сил, що стало сигналом про готовність до протидії ядерному шантажу з боку Росії. У цьому контексті питання реальної мети російських випробувань і реакції Заходу набуває особливої актуальності.
Керівник Групи аналізу гібридних загроз Володимир Солов’ян обговорив в ефірі телеканалу FREEDOM інформаційну складову нових спроб Кермля розіграти “ядерну карту” у відносинах з американською адміністрацією.
Текстова версія інтерв’ю:
Російські випробування сил збіглися в часі з посиленням тиску на Кремль з боку Білого дому у питанні врегулювання російсько-української війни. Співпадіння чи випадковість?
Звісно, не співпадіння, оскільки навчання стратегічних ядерних сил Росії відбулися буквально за лічені години після того, як стало відомо, що Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти Росії. Таким чином Кремль послав чіткий сигнал Білому дому, що не планує йти на поступки під впливом санкцій і, навпаки, налаштований надалі підвищувати ставки.
Однак я хотів би звернути увагу на те, що Росія не продемонструвала відео- чи фотопідтверджень випробувань, які могли б бути проаналізовані експертним середовищем. Нагадаю, що коли у 2018 році Путін анонсував «Посейдон» і «Буревестник», його заяви супроводжувалися графічними відео, на яких віртуально «знищувалися» об’єкти на території Сполучених Штатів Америки.
У найближчі тижні Кремль продовжить спроби знизити роздратування Білого дому, спричинене непоступливістю Москви у питанні припинення бойових дій. Думаю, попри провал спроби організувати саміт у Будапешті та безрезультативний вояж до США кремлівського емісара Кирила Дмітрієва, Путін сподівається, що Трамп повернеться до треку, який у Росії називають «духом Анкориджа».
Чи може нинішня відповідь Трампа – анонс ядерних навчань – бути достатньо сильним сигналом, у тому числі Путіну?
Дональд Трамп таким чином намагається послати сигнал, що він не діятиме у руслі політики свого попередника Джозефа Байдена і що шантаж у сфері ядерних озброєнь на нього не подіє. Адже коли у 2022 році кремлівський бліцкриг в Україні провалився, Москва пустила у хід саме ядерну карту. І це суттєво вплинуло на рішення адміністрації Байдена в контексті номенклатури озброєнь, які США постачали для потреб ЗСУ.
Анонс випробувань ядерних стратегічних сил як з боку Росії, так і США, звісно, не означає скочування безпосередньо до межі ядерної війни. Москва створює інформаційний ажіотаж навколо теми загрози ядерного конфлікту, однак не готова по-справжньому втягуватися в гонку ядерних озброєнь, оскільки це може призвести до остаточного колапсу економіки – аналогії з пізнім СРСР не можуть не помічати навіть у Кремлі. Вашингтон, зі свого боку, головним адресатом випробувань, ймовірно, вважає Пекін, адже відновлення системи договорів у сфері ядерного стримування сьогодні неможливе без включення до цієї архітектури Китаю.
Чи готові до чергового раунду ядерного брязкання Росії європейські союзники НАТО?
Звісно, європейські країни усвідомлюють, що вони перебувають «на передньому краї» у контексті підвищення ставок у сфері ядерних озброєнь. Слід враховувати, що Російська Федерація має значний арсенал тактичної ядерної зброї. Тому в російських ЗМІ зараз запущено хвилю шантажу саме європейських країн: низка російських псевдоекспертів у російських ток-шоу заявляє, що Росія може застосувати тактичну ядерну зброю проти тих держав Європи, які підтримують Україну поставками озброєнь.
Втім, гадаю, у Кремлі мали почути важливий ключовий меседж, який нещодавно був озвучений з боку НАТО міністром оборони Бельгії: якщо з боку Росії виникне загроза одній зі столиць країн Альянсу, Москва буде «зрівняна із землею».
Звісно, на рівні вищого керівництва подібні ризики прораховуються. Тому надалі Москва робитиме ставку на гібридні сценарії впливу на європейські суспільства – із застосуванням безпілотників, проведенням диверсійних операцій тощо. У сфері стратегічних озброєнь Москва проводитиме випробування і залякуватиме західні аудиторії саме в інформаційній площині.
З російського боку ця стратегія проявляється не вперше. Якщо у Путіна виникають проблеми на фронті, він підвищує ставки, аби для внутрішнього свого глядача показати, що Російська Федерація нібито найсильніша країна у світі?
Саме так. Показово, що навіть анонсуючи застосування «Буревєсника», Путін одразу перейшов до висвітлення ситуації навколо Покровська. Таким чином, у його розумінні ці дві теми пов’язані. Це меседж передусім для Дональда Трампа. Таким чином Кремль адресує американському керівництву пропозицію: якщо США хочуть досягти домовленостей у сфері стратегічних ядерних озброєнь, тема України має стати однією зі складових діалогу.
Росія має один із найбільших у світі арсеналів ядерної зброї, співмірний з американським. Цей фактор Захід ігнорувати не може. Тож Кремль розраховує, що, розігруючи карту ядерного шантажу, зможе рано чи пізно змусити Захід піти на вигідну Росії ревізію системи міжнародних відносин.