Що робить травма? Війна, голодомор, масові смерті, репресії тощо. Вона розриває зв’язок з реальністю, з близькими, з часом. Такою травмою став, наприклад, розвал Радянського союзу, який наші батьки чи дідусі-бабусі до сьогодні не прийняли. Про це у матеріалі «Передається через покоління. Що таке історична травма та як її подолати» у виданні NV пише психолог, засновниця Центру психології The Soul Олександра Шиманова.
«Коли ми вивчаємо та досліджуємо історичний досвід, ми відновлюємо ці зв’язки. Ми розуміємо, що з нами чи нашими пращурами відбувалось раніше, що відбувається тепер, і завдяки цьому можемо кинути місток на майбутнє, відновлюючи зв’язок між майбутнім і минулим. Не дарма кажуть, що без минулого немає майбутнього», – робить висновок авторка.
Олександра Шиманова впевнена: вивчаючи зараз нашу історію, традиції, культуру, мову, ми змінюємо свою свідомість, відновлюємо себе. Відтворюємо ті уявлення, що були стерті — про нашу силу, про нашу жагу до свободи та про нашу народну унікальність.
«І тому українська історія, культура та мова — це теж зброя, можливо навіть найміцніша, бо тримає нас, коли немає надії, дає наснагу, коли немає сил, та наповнює вірою, що перемога буде за нами», – зазначає вона.