В рамках реалізації проєкту «Розробка рекомендацій щодо формування ефективних місцевих політик через вимірювання згуртованості громад», що реалізується ГО «Інститут громадянського суспільства» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», в Українському кризовому ме6діа-центрі відбувся брифінг «Рекомендації щодо формування ефективних місцевих політик на основі вимірювання згуртованості громад».
Головний консультант проєкту, експерт з питань місцевого самоврядування, децентралізації та розвитку регіонів Анатолій Ткачук відзначив, що ця робота є продовженням ідеології щодо формування згуртованості українського суспільства, починаючи від сім’ї, і закінчуючи всією громадою.
«Сьогодні питання згуртованості вийшло на новий рівень, – сказав він. – Україна стала кандидатом на членство в Євросоюзі, а в 174-й статті договору про його функціонування прямо написано, що політика згуртованості є ключовою політикою об’єднання. Тому в Україні влада, суспільство, громади мають розуміти, що таке згуртованість, наскільки наша згуртованість є такою, що допомагає нам виживати або навпаки заважає нашому розвитку».
Рухаючись в цьому напрямку, експерти розпочали проєкт, який передбачає проведення низки досліджень в двох різних громадах. Результатом стала підготовка нового документу методичних рекомендацій, які спрямовані на те, щоб надати поради органам місцевого самоврядування, як оцінити згуртованість власної громади і розробити певні заходи для того, щоб її покращити.
Про те, якого значення в Євросоюзі набула політика згуртованості, розповів керівник «Центру згуртованості та регіонального розвитку» ГО “Інститут громадянського суспільства” Юрій Третяк.
Україна ще в 2008 році почала змінювати свою регіональну політику і її адаптувати до європейської регіональної політики, яка як раз має назву політика згуртованості. Як наслідок вона сьогодні має досить високий рівень готовності до того, щоб стати членом Європейського Союзу не загалом, а власне в контексті регіональної політики.
«Від моменту створення ЄС з кожною хвилею розширення зростали соціально-економічні диспропорції не між країнами, а між регіонами різних країн. В кінці 50-х – на початку 60-х років з’явилось розуміння того, що для досягнення найкращої інтеграції для всіх своїх нових країн-членів має бути серйозна інвестиційна політика, яка дозволить забезпечувати достатньо швидке стале економічне і соціальне зростання. З цією метою і була створена політика згуртованості. Її суть полягає в тому, щоб вигоди від інтеграції в Європейський союз були якомога глибші і потужніші в тих країнах, які приєднуються. ЄС дбає за те, щоб рівень розвитку в регіонах всіх країн, які його членами, був достатньо високий, і не було різких і великих дисбалансів», – пояснив Юрій Третяк.
Повертаючись до представленого дослідження, експерт з місцевого самоврядування та регіональної політики, голова постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, свободи слова та засобів масової інформації Борис Білий відмітив, що основним завданням для команди інституту було визначити, які чинники сприяють згуртованості і які фактори і чинники якраз впливають на те, що мешканці однієї громади відчувають певну роз’єднаність.
«Для цього потрібно було попрацювати з двома громадами, які би кардинально відрізнялися одна від іншої. Одна громада мала бути максимально наближена до якогось мегаполісу з гарними швидкими під’їзними автошляхами, залізничною колією. Інша громада мала бути віддалена від обласного центру. Дослідження оцих тонких моментів мало народити розуміння факторів, які впливають на згуртованість громади. В результаті зупинились на Теофіпольській селищній територіальній громаді Хмельницької області та Бишівській територіальній громаді Київської області», – сказав він.
Під час брифінгу були представлені результати опитування, проведеного в обидвох громадах. Коментуючи дослідження в цілому, Анатолій Ткачук зазначив, що таке наскрізне дослідження варто зробити кожній громаді. Це нескладно і недорого, проте, досить корисно, бо таким чином можна отримати повний портрет громади, який буде формувати місцеву ідентичність.