Як врятувати країну від сміття? Відповідь на це питання шукали учасники панельного обговорення у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру. А надихалися прикладом Естонії, де, за ініціативи громадськості, одного дня прибрали всю країну.
В обговоренні брали участь журналісти із Кропивницького та Кіровоградщини.
Як розповіла керівниця напрямку по роботі з національними аудиторіями Українського кризового медіа-центру Тетяна Колосова, насправді обговорення можна назвати обговоренням на тему європейської та євроатлантичної інтеграції України.
“Адже євроінтеграція – це про наше повсякденне життя, про його якість, про дороги, якими ми їздимо, про якість продуктів, які ми вживаємо, про якість повітря, яким ми дихаємо, про наші особисті можливості розвитку. Можна довго продовжувати цей список… Усі аспекти нашого життя – це все насправді про євроінтеграцію. Йдеться про зміни, які мають відбутися всередині нас. Ми звикли покладати всю відповідальність на представників влади. А насправді ми всі маємо поділяти цю відповідальність”, – наголосила Тетяна Колосова.
Яскравим прикладом для наслідування, на думку керівниці напрямку по роботі з національними аудиторіями УКМЦ, є Естонія. Одного разу естонці прибрали всю свою країну за один день. Це була громадська ініціатива “Let’s do it”. Більш ніж 4% населення країни одночасно вийшли прибирати. Згодом акція переросла у світовий рух.
Довідка з Вікіпедії: Зробімо! (ест. Teeme ära!) — міжнародний рух з прибирання лісів, започаткований Райнером Нильваком (ест. Rainer Nõlvak) у Естонії 2008 року.
Популяризація кампанії почалася в жовтні 2007 року і тривала по квітень 2008. Перша акція була проведена 3 травня 2008. У дні прибирання лісів та полів узяло участь приблизно 4 % населення країни. Було зібрано понад 10 тис. т сміття. Загальні затрати на акцію склали 500 тис. євро, тоді як у нормальному порядку таке прибирання потребувало б 3 роки часу і обійшолося би у 22,5 млн євро.
Про увесь шлях втілення в життя громадської інціативи розповіла координаторка вже міжнародного проекту “Let’s do it” Тетяна Лаврова.
За її словами, збором сміття займалися виключно на волонтерських засадах. Держава підтримала акцію – виділили кошти на утилізацію усього зібраного сміття, а армія допомагала технікою для вивезення великогабаритного сміття.
Тетяна Лаврова переконана, що, лише об’єднавшись, можна побороти проблему засміченості.
“Насправді все можливо. Та проблема, яка існує у вас, загалом на планеті, вона буде вирішена. І вона буде вирішена за участі нас із вами. Дуже важлива наша внутрішня позиція у цій справі. В Естонії все почалося саме із цієї позиції. І з одноденної акції прибирання тепер це виросло у всесвітній рух, у якому бере участь 180 країн, а реальними учасниками є понад 50 мільйонів чоловік”, – розповіла координаторка проекту.
Тетяна Лаврова також уточнила, що об’єднуватися владі та громаді потрібно виключно навколо конструктиву:
“В Естонії ми постійно ініціюємо круглі столи, обговорення, адже нам дуже важливо, щоб були представлені різні точки зору. І ми дуже слідкуємо за тим , щоб дискусія розвивалася не з позиції звинувачень один одного, а ми зосереджуємося постійно на тому, як нам вирішити проблему, як знайти рішення”.
Про плани Уряду у сфері поводження із відходами в Україні розповіла Олена Колтик, директорка департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
За її словами Уряд нині працює над низкою законопроектів, які наблизять Україну до європейських стандартів поводження із відходами. Окрім того, є ряд Директив ЄС, які Україна повинна імплементувати за умовами Угоди про Асоціацію з ЄС.
“В Уряді в пріоритеті зараз розробка законопроекту про відходи видобувної галузі, який встановить правила поводження із відходами різних енергетичних підприємств, та тих, які займаються видобутком сировини”, – розповіла Олена Колтик.
За її словами, в розробці у Кабміні також:
- прийняття проекту Закону України “Про управління відходами”;
- розроблення проекту закону “Про відходи видобувної промисловості”;
- введення розширеної відповідальності виробника для батарей, акумуляторів, електричного та електронного обладнання;
- прийняття проекту закону “Про упаковку та відходи упаковки”;
- розроблення проекту закону “Про зняті з експлуатації транспортні засоби”;
- розроблення проектів законів щодо олив та шин;
- розроблення проекту закону щодо пластикових виробів.
Про роботу компанії “Екостайл”, яка займається вивезенням та захороненням сміття у Кропивницькому, розповіла офіційна представниця компанії Неля Желамська.
На її думку, ми не можемо почати робити щось високотехнологічне, поки не навчимося елементарному – сортувати сміття хоча б на дві-три фракції і розуміти, що таке тверді побутові відходи, а що до них не належить.
“У Кропивницькому також поширеним є явище, коли вивозять будівельне сміття на майданчики для побутових відходів. Проблема у тому, що при нинішньому законодавстві практично неможливо покарати порушників. Варто змінити законодавство, і надати можливість більш ефективно контролювати поводження із відходами.
Поведінка дорослого населення має регулюватися законами і штрафами, а просвітницька робота має бути спрямована на підростаюче покоління”, – розповіла Неля Желамська.
За її словами, “Екостайл” впроваджує таку просвітницьку програму в дитсадках і школах міста.
Окрім того, представниця “Екостайлу” розповіла про ще одну нагальну проблему – ринок вторсировини:
“Потрібно врегулювати ринок вторсировини. У нас на полігон потрапляє менше 1% від загального об’єму сміття. Уявіть собі! Про яку рентабельність процесу сортування й переробки взагалі може йти? Вторинну сировину забирають до того, як сміття приїде на полігон”.
Докладніше ознайомитися зі змістом обговорення можна у відеозаписі події.
