“Чому історія століттями намагається забрати Крим: міфи та правдиві факти про півострів” – таку назву мав захід, організований Українським кризовим медіа-центром у рамках проєкту “Зміцнення інформаційної стійкості в Україні” у партнерстві з International Practitioners` Partnership Network (Естонія) за підтримки Європейського Союзу. Учасники обговорили тему проведеного дослідження – промосковські міфи, які, можливо, вже не панують, але досі інколи побутують щодо Криму.
Про те, як проводилось дослідження, розповів модератор зустрічі, кандидат історичних наук Ігор Стамбол. Представляючи демонстраційне відео інформаційної кампанії, він звернув увагу на те, що більшість промосковських наративів пов’язані з імперським періодом. Мовляв, Імперія долучилася до більшості здобутків тих територій, де вона перебувала.
«Ще один міф сформувався про те, що до московитів нічого там не було. Якраз тема Криму є особливою, тому що більшість стародавньої історії України базується на тому, наскільки Крим був включений до європейської цивілізації. І тому, працюючи над цим відео, ми намагалися знайти щось найбільш значуще. Наприклад, отой момент про Кирила, який в тому числі пов’язаний із створенням нашої сучасної писемності. Я цей момент кілька разів перевіряв, бо з одного боку він виглядав як дуже міфічний, але дійсно в його житті про цей момент ідеться», – пояснив історик.
Керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Євген Бондаренко зазначив, що треба вміти виокремлювати міфи, які створює російська пропаганда, нав’язуючи хибну міфологію і треба розуміти відсутність інформації про ті чи інші історичні аспекти, ті чи інші знання про Кримський півострів.
«Ми дуже часто переоцінюємо російську пропаганду, думаючи, що якісь міф вигадала сама Росія, а дуже часто це просто наслідки недостатньої роботи на тій чи іншій площині. Я завжди люблю приводити приклад 2022 року, коли почалось широкомасштабне вторгнення, ми активно відслідковували ті чи інші зміни в наративах, ставлення суспільства до теми Кримського півострова. І ми побачили дуже цікаву тенденцію. В один момент, коли люди почали писати публічно свої емоційні реакції, спостерігаючи акції протесту спротиву в Херсоні і Мелітополі, лунали питання «А де був Крим в 2014 році?». Тоді ми вийшли на дуже логічну комунікацію. Казали, що починаючи від 26 лютого і весь березень та квітень були масові акції протесту і спротиву в різних містах півострову, але потім Росія використала ту саму технологію, що і на новоокупованих територіях – почала викрадати активістів, які координували спротив, затримувати людей, погрожувати. Якщо запитати в суспільстві, що ми знаємо про першого цивільного, якого вбила Росія в цій російсько-українській війні Решата Аметова, який вийшов 3 березня з одиночним пікетом на площі в Сімферополі, був викрадений, а через два тижні його тіло знайшли в 50 кілометрах від Сімферополя, то скоріш за все отримуємо відповідь, що про це майже ніхто не знає», – визнав Євген Бондаренко.
Журналістка інформаційної агенції «Кримські новини/Qırım media» Наджиє Аметова порадила аналізувати не лише сталі міфи, а і ті наративи, що нав’язувала РФ останнім часом.
«Навіть тоді, коли я приїхала жити в Київ, стикалася з людьми, які висловлювали ці міфи. Зокрема, мені говорили, що наче ж Хрущов подарував Україні Крим, якій колись був Росією. Треба було пояснювати, що ніякий це не подарунок насправді, що Крим економічно і культурно був дуже близьким до України. Необхідно розказувати, що це було Кримське ханство, розповідати про першу анексію 1883 року. Тобто якісь такі маленькі історичні факти українці, на жаль, не знали. Я дуже сподіваюсь, що зараз це змінюється, але мені здається, що нам треба зараз працювати не тільки над історичними міфами, а і над тими, які зараз Росія намагається насаджувати», – відзначила журналістка.
Протидіяти російській пропаганді, не маючи ресурсів, дуже важко. Питання в тому, де їх взяти країні, яка третій рік відбивається від російської навали? На думку представника Крайової Ради Українців Криму, журналіста і громадського діяча Андрія Щекуна, такі ресурси знайти цілком можливо.
«В нас є досить потужні партнери, в нас есть Кримська платформа, а це понад 60 країн, які підписали декларацію про об’єднання і протидію Російської Федерації щодо деокупації Криму. І це наш потенційний ресурс, з яким треба працювати і залучати його до нашої спільної боротьби заради деокупації Криму», – зауважив представник Крайової Ради Українців Криму.