«Більше ніж 70 мільярдів гривень цього року буде виплачено заробітної плати 150 тисячам державних службовців», – повідомив в Українському кризовому медіа-центрі на презентації системи моніторингу виплати заробітної плати з державного бюджету керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.
Протягом 6 місяців ця організація збирала дані і працювала над тим, щоб розробити систему, яка б дозволяла показувати всім бажаючим, скільки грошей виплатило на заробітну плату те чи інше міністерство в розрізі різних бюджетних програм.
«Це важливо, тому що йдеться про кошти, які виплачуються з наших податків. Необхідно, щоб вони були витрачені максимально ефективно для забезпечення суспільних потреб», – наголосив Віктор Мазярчук.
Система вже показала, що станом на 1 листопада не використано на виплату заробітної плати майже 3 мільярди гривень. «Це достатньо велика сума коштів. Якщо вони не потрібні Офісу Генерального прокурора, а це близько 800 мільйонів, їх звичайно можна було б перенаправити на сектор безпеки і оборони. Так само велика частина грошей не використана у секторі міністерства охорони здоров’я», – зазначив керівник Центру досліджень фіскальної політики.
Він роз’яснив, як користуватись інструментом, і додав, що у майбутньому цей цифровий продукт може бути корисним дослідникам, аналітикам, журналістам.
Головні акценти на проблематиці оплати праці держслужбовцям розставив експерт з питань державного управління Олег Іванов.
Ця реформа розпочалася років 15 тому, тому не можна сказати, що підходи не змінюються. Так, у бюджеті на 2024 рік уряд прийняв рішення перейти на нову систему класифікації посад – так звані грейди. Проблема образу полягає в тому, що ці грейди ще не введені законодавством.
«Зарплати і виплати мають стати дещо прозорішими, але найголовніше, як на мене, можливість забезпечення певної справедливості», – уточнив спікер.
З його слів, у наступному році буде знищення на 12 % витрат на зарплату, але пройшовши по міністерствам, експерти дійшли висновку, що у ключових відомствах ці витрати будуть навпаки збільшені. Також планується збільшити посадовий оклад, прив’язавши його до мінімальної зарплати, яка становитиме 7100 гривень, а з 1 квітня підніметься до 8000 гривень.
«В цілому по реформі виникло декілька питань. По-перше, не всі органи влади розуміють, що має відбуватися. Крім того дивує, що досі не впроваджено розподіл виплат у пропорції 70 % (посадовий оклад) + 30 % (премії). Це повинно було ще у 2019 році запрацювати і тим самим обмежити нарахування премій чиновникам. І хоча в умовах війни розмір премій знизився, натомість різко підвищили надбавки за інтенсивність праці. В окремих випадках вони становили більше 120 %», – відмітив Олег Іванов.
Просування далі неможливе без вирішення трьох ключових питань – підходу до бюджетування грошей на оплату праці, підходу на витрачання цих грошей і самого бачення оплати праці держслужбовців в цілому. Так вважає експерт з питань державного управління Кирило Клименко.
«Заробітна плата – елемент стимулювання держслужбовців. Якщо ми не використовуємо цей інструмент, і потім через те, щоб вони не згоріли у бюджеті, витрачаємо, то це, звісно, не стимулює. Протягом 30 років ми бачили, що Україна не розуміла важливість збройних сил і людей у погонах, які отримують зарплату і нічого нібито не роблять. Тому фінансування сектору оборони відбувалось за залишковим принципом. Отримали війну і зрозуміли, що фінансувати людей у погонах є нашим священним обов’язком», – сказав він.
Кирило Клименко переконаний: якщо не вирішимо по суті питання гідних високих зарплат на державній службі, ніколи не зможемо залучити найкращих фахівців і утримати їх на посадах.