Захист громадян від пандемії COVID-19 є нагальним питанням в усьому світі. Багатьом країнам складно адаптуватися до нової реальності та змінити підхід до управління у цих умовах. Тим не менше, жінки-лідерки в українських об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) успішно протистоять поширенню вірусу та долають наслідки його впливу на повсякденне життя людей.
За технічної підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), у рамках програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), Національний Демократичний Інститут навчив сотні жінок-лідерок, зокрема голів громад, заступниць голів ОТГ, секретарів рад, депутаток, представниць виконавчої влади та громадських активісток, використовувати гендерно орієнтований підхід до управління, бюджетування та планування. Тим самим досягти більшого залучення, просвітництва громадян та розширення можливостей для жінок.
Ділимося прикладами трьох жінок, які застосовують набуті знання та вміння для протидії пандемії коронавірусу в Україні.
Наталія Озерянська з Олександрівської громади, Миколаївська область
Наталія обрана першою заступницею голови Олександрівської громади у 2016 році. Вона очолює групу місцевих управлінців, яка відповідає за те, щоб програми місцевого розвитку були гендерно чутливими. По завершенню навчання в Академії Жіночого Лідерства, Наталія разом із іншими активними випускницями у своїй громаді реалізувала проєкт “Створи себе сама”, в результаті якого засновано простір для самоосвіти жінок у місцевій бібліотеці.
Наталія вже кілька років обіймає посаду голови місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБНС). Коли пандемія коронавірусу дісталася України, в рамках роботи комісії ТЕБНС її призначили головою місцевого штабу протидії COVID-19. Коли у квітні 2020 року перші два випадки захворювання у Миколаївській області були зафіксовані в Олександрівській громаді, ситуація вимагала швидкого та ефективного реагування під керівництвом Наталії. Місцева влада створила пункт пропуску для перевірки температури та наявності захисних масок на в’їзді до громади. Всі особи, які повертались із-за кордону, мали самоізолюватися на два тижні. Наталія ініціювала збір даних про кількість інфікованих, розподілених за різними критеріями, щоб коректно оцінити найбільш вразливі підгрупи та спрямувати більше ресурсів на їхню підтримку у разі потреби. Для неї така ситуація була можливістю застосувати знання з гендерно орієнтованого управління, отримані на тренінгах НДІ. Влада також запровадила процеси відслідковування контактів інфікованих осіб, створила мобільну групу для медичної підтримки, організувала пошиття та розповсюдження захисних масок, та розпочала проведення інформаційних кампаній у соціальних медіа.
Наталя підкреслила вирішальну роль старост у цій роботі:
“Важко донести інформацію до всіх категорій жителів громади. Допомога старост ключова, оскільки вони знають усіх людей в їхніх селах. В одному селі староста відвідала кожен магазин, організувала розповсюдження листівок, а також поспілкувалась з багатьма людьми старшого віку особисто. Протягом Великодніх свят ми побачили позитивний результат її роботи, оскільки це село лишилось вдома, на відміну від інших”.
Через три тижні поширення коронавірусу у громаді стало контрольованим, лише 16 випадків зафіксовано загалом. Наталія стверджує, що криза стала хорошим уроком для громади. За відсутності чітких вказівок від районної та обласної влади, місцевій владі довелось знаходити власні рішення та навчитись ефективно комунікувати та будувати відносини зі своїми громадянами.
Ольга Гавриленко з Петриківської громади, Дніпропетровська область
З 2017 року Ольга працює головою Петриківської об’єднаної територіальної громади, яка відома своїм унікальним фольклорним розписом. Серед інших ініціатив, вона очолює створення нової гендерно чутливої програми з розвитку культури. Ольга є частиною нової хвилі лідерок, які кидають виклик гендерним стереотипам.
До спалаху пандемії комісії ТЕБНС не існувало у Петриківській ОТГ. Таким чином, коли COVID-19 дістався України, першим кроком Ольги було створення цього надважливого органу у своїй громаді. Комісія провела кілька зустрічей, щоб скоординувати доставку основних продуктів та медичних засобів людям старшого віку.
На тренінгах НДІ з гендерно орієнтованого бюджетування та планування, Ольга зрозуміла важливість визначення потреб різних груп жінок та чоловіків у громаді як передумову для ефективного управління та розподілу коштів. Крім того, шляхом активного використання соціальних мереж, віртуальних відео зустрічей та телефонних дзвінків, вона підтримувала постійну комунікацію з громадянами та співробітниками.
“Коли мова йде про комунікацію, це не просто про інформування, але про побудову діалогу. Наші громадяни мають бути залучені до прийняття рішень та бути активними учасниками вирішення багатьох проблем, які виникають. Для того, щоб рухатись вперед, ми всі маємо відчувати, що громада – це одна велика сім’я і що кожен з нас відповідальний за її розвиток”.
Заклики Ольги та інших представників місцевої влади отримали відгук серед місцевих жителів – волонтери пошили та розповсюдили більше 3500 захисних масок на території громади. Вони також допомогли владі з додатковим засобом публічного інформування за допомогою вуличних гучномовців.
Оксана Верхогляд із Золочівської громади, Харківська область
Оксана є заступницею голови Золочівської громади з 2017 року. Маючи досвід у сфері охорони здоров’я та фінансів, вона розробляє нову гендерно чутливу місцеву програму з громадського здоров’я у своїй громаді. На початку 2020 року вона також підтримала проєкт місцевих випускниць Академії Жіночого Лідерства НДІ “Школа жіночої громадської активності” у громаді.
Оксана очолила безпосереднє реагування громади на пандемію COVID-19. Вона спрямувала місцеві бюджетні кошти на придбання засобів особистого захисту для медичних працівників, а також на забезпечення державних службовців захисними масками, рукавичками, та дезінфікуючими засобами. Окремим викликом було захистити мешканців та співробітників місцевого центру для людей старшого віку. Використовуючи вміння, здобуті на тренінгах НДІ з гендерно орієнтованого управління, перед тим як пропонувати рішення, Оксана вивчала потреби представників цієї вразливої групи. Влада надала співробітникам центру захисний одяг та провела для них навчання про те, як безпечно контактувати з особами старшого віку, які там проживають. Також місцева влада регулярно оновлює вебсайт та Фейсбук-групу громади з метою інформування населення про всі новини, пов’язані зі спалахом вірусу. Найбільшим викликом для Оксани стали публічні закупівлі:
“Хоча ми змогли знайти місцеві фінансові ресурси для закупівлі захисного обладнання від COVID-19, придбати їх було дуже важко. По-перше, ціни були захмарними. Також було складно знайти потрібні товари, оскільки попит швидко зростав, а постачальники не встигали задовольнити потреби покупців.”
Незважаючи на зазначені труднощі, громада продовжує впроваджувати свій план дій з протидії пандемії, і сформована стратегія, здається, добре працює. Це, насправді, є великим досягненням, зважаючи на розмір Золочівської ОТГ: громада є однією з найбільших в Україні, оскільки об’єднує аж 69 сіл.
Сподіваємось, що їхні приклади продемонструють переваги гендерно орієнтованого підходу до управління та те, як він дозволяє ефективніше реагувати на потреби людей!
(с) Ця стаття стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Національного Демократичного Інституту та Глобал Ком’юнітіз (Global Communities), і не обов’язково відображає точку зору USAID чи Уряду Сполучених Штатів.