Десятки українців на окупованих територіях опинилася за гратами за звинуваченнями у надуманих вигаданих злочинах. Їхні права не дотримуються. Росія порушує всі можливі і неможливі людські і моральні закони. Їх піддають тортурам, закривають за грати, рідним не повідомляють про їхній стан здоров’я, відмовляють в елементарних потребах людини. Про те, як показати світові цю проблему, йшла мова на прес-конференції «Мистецтво заради свободи: невидимі цивільні українці в заручниках Росії».
«На жаль, багато випадків, коли ці цивільні просто помирають або їх закатовують. Буцімто вони помирають від інфарктів, інсультів або ще від якихось хвороб. Наш проект ART for Freedom anden civilians присвячений тому, аби привернути увагу до історій таких людей, розповісти світу про українських цивільних українців, які потрапили в заручники до Кремля і стали жертвами режиму», – заявила адвокаційна менеджерка кампанії Where Are Our People громадської організації PR Army Христина Шкудор.
З цією метою громадські організації Сommon Sense communication та PR Army ініціювали виставку ілюстрацій. Вона поїде європейськими столицями. Буде у Німеччині, Франції, Португалії.
На думку виконавчої директорки «Центру громадянських свобод», ініціативи «Трибунал для Путіна» (T4P) Олександри Романцової. арт-простір і арт-канали – це те, що може допомогти сформувати саме таке бачення, емоційну реакцію на подібні історії.
«Сьогодні – Міжнародний день жертв незаконного утримання. Це не тільки ті люди, які знаходяться в тюрмах, але і ті, які страждають через те, що їх кохані і рідні знаходяться там. І тут я просто хочу звернути увагу, що перед тим, як перейти працювати на міжнародному рівні, тут в Україні кожна людина може зробити свій внесок, підтримуючи родичів політв’язнів. Ми знаємо, що людська увага періодично перемикається з українських проблем, і тому необхідно нагадувати про те, що кожний політичний об’єкт за межами України може вплинути на те, щоби люди повернулись додому живі», – закликала активістка.
За кожною демонстрацією злочинів російського режиму – документування. Керівниця напряму документування воєнних злочинів у Центрі прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко підкреслила, що в цій роботі головним є людина. Власне люди, які є потерпілими або свідками і також родичі потерпілих, які безперечно в більшості випадків і самі можуть вважатися потерпілими від різних типів злочинів. Це свавільні затримання, катування, зокрема, сексуалізовані катування, жорстоке поводження, насильницькі зникнення, позасудові страти.
«Дослідження, які ми проводимо, і які ґрунтуються на зібраних нами свідченнями, показують, що Росія реалізує системну і широкомасштабну практику переслідування цивільного населення в окупації. В окремих населених пунктах, в маленьких селах, де хоча б одна родина не взяла російське громадянство, ми знаємо про тиск, застосування катування до цих людей, про їхнє витворення з їхньої землі російськими силами», – відмітила Єлизавета Сокуренко.
Спеціалістка зі стратегічних комунікацій ГО «Common Sense Communications Марина Говорухіна розповіла, що проведені опитування показали, що мешканці ЄС та США навіть не підозрюють, що така велика проблема з цивільними, і не існує механізмів повернення цивільних заручників.
«За нормами міжнародного права їх взагалі не можна захоплювати. Тому наша організація для іноземців висвітлює та актуалізує проблему викрадення українців, щоби залучити змінотворців і посилити тиск на Росію, змусивши її якнайшвидше повернути цивільних додому, бо міжнародний розголос – це важливий механізм, який реально працює, – пояснила вона. – Для цього ми вже два роки проводимо інформаційні кампанії в ЄС. Закликаємо європейців ставати голосом українських заручників, ділитися їх історіями, тиснути на місцевих політиків».