“Український центр європейської політики” разом із ГО “PH Capital” ініціювали круглий стіл, де обговорили, чому громадське здоров’я є дуже важливим в умовах пандемії. Широке фахове обговорення законопроєкту №4142 “Про систему громадського здоров’я” у цьому контектсі відбулося у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру.
Зокрема учасники круглого столу обговорили важливість законопроєкту в умовах коронавірусної пандемії та наголосити на кроках необхідних для удосконалення системи громадського здоров’я в Україні.
За словами заступниці голови Комітету Верховної Ради України
з питань інтеграції України до ЄС Марії Мезенцевої, у Комітеті вони намагаються відслідковувати усі ініціативи колег і допомагати, в даному випадку, Комітету зі здоров’я нації інтегровувати та імплементувати ті вимоги, які закладені в Угоді про асоціацію з ЄС. Вона додала, що цілий розділ містить ті норми, які ми повинні імплементувати.
“Нам здається, що законопроєкт №4142 насправді, з однієї сторони, не захищає систему громадського здоров’я від політичних втручань, тому тут ми додали правки, щоб допрацювати це питання. Окрім того, ці норми не повинні порушувати права людини”, — наголосила Марія Мезенцева.
Парламентарка висловила сподівання, що їхні правки уважно розгляне і врахує Комітет з питань здоров’я нації.
Голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах розповіла, що 4 лютого 2021 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон №4142 “Про систему громадського здоров’я”.
“Документ має на меті винятково створення повноцінної національної епідемілогічної служби. Фактично пердбачається посилення центру громадського здоров’я, створення мережі регіональних центрів контролю та профілактики захворювань. Це нова система з новими підходами, новими цінностями і новими можливостями. Проєкт закону визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування нової системи громадського здоров’я в Україні. Найголовніше, документ вперше на законодавчому рівні вводить поняття “громадське здоров’я”, як сферу знань і організовану діяльність суб’єктів у системі. Їх завданням буде зміцнення здоров’я, запобігання хворобам і найголовніше — збільшення тривалості життя українців”, — зазначила Лада Булах.
За її словами, після першого читання депутати подали майже тисячу правок до законопроєкту. Ці правки опрацьовуються. Серед них є багато конструктивних порад, і Комітет обробляє кожну таку правку.
Експерт з питань громадського здоров’я, ГО “PH Capital” Наталія Кириченко, зі свого боку наголосила, що громадське здоров’я, насправді, має більший вплив на життя суспільства, ніж, навіть, медичні послуги. Бо завдання громадського здоров’я — щоб якомога менше людей потребувало медичних послуг.
Експертка розповіла, що у кожній країні існує окрема установа, яка відповідає за громадське здоров’я. Переважно вона існує в системі під міністерством охорони здоров’я, але при цьому вона має певну автономію. До того ж, системи громадського здоров’я у світі обов’язково мають чітку структуру і чітку відповідальність.
“Громадське здоров’я має бути відділене від політики. Керівник має відповідати виключно професійним критеріям і повинен мати певну репутацію серед спеціалістів”, — наголосила Наталія Кириченко.
А в Україні, за її словами, вже є перетин політичного і професійного, адже заступник міністра охорони здоров’я одночасно призначений головним санітарним лікарем.
“Ми ніколи не будемо мати професійних критеріїв та вимог до головного санлікаря, якщо це політик. Це суто політичне рішення”.
Також експертка з питань громадського здоров’я розповіла, що формально в Україні є Центр громадського здоров’я, але його функції досить обмежені. Також у регіонах є лабораторні центри МОЗ, які не мають повноважень. І обласні центри здоров’я, які створювали 5 років, а зараз Кабмін прийняв рішення їх ліквідувати. Тобто система громадського здоров’я нині перебуває у незрозумілому стані.
“Новий законопроєкт №4142 пропонує певну інституційну структуру, яка в принципі закріплює те, що і є. Ця структура не забезпечує розділення оцінки ризиків і управління ризиками. Ми маємо політику у прийнятті професійних рішень, збору даних і комунікації. Це призводить до того, що у суспільства немає довіри до громадського здоров’я. Ми бачимо заниження ролі установи, яка має займатися громадським здоров’ям. І підпорядкування регіональних центрів напряму заступнику міністра, що автоматично політизує систему.
У законі 4142 дуже багато правильних речей, але чи буде він працювати залежить від правильної інституційної структури. Якщо ми не зможемо побудувати стабільну професійну структуру, якій довірятиме суспільство, то ми не матимемо системи громадського здоров’я, яка попереджатиме захворювання населення”, — наголосила Наталія Кириченко.
У контексті необхідності ухвалення закону про громадське здоров’я експерт з питань вакцинації, ГО “PH Capital” Марія Бачмага наголосила, що усі ми маємо розуміти, що нинішня пандемія коронавірусу не перша, і не остання. Тому, за її словами, законопроєкт, який обговорюється, є надзвичано на часі.
Марія Бачмага деталізувала ті правки до законопроєкту №4142, які подала ГО “PH Capital”:
“На нашу думку, щоб система громадського здоров’я в Україні була успішною і могла відповідати на виклики, вона повинна бути автономною, професійною, і мати чітку відповідальність. Призначення керівників має відбуватися за конкурсом, або якимось іншим органом. Але він не може бути політичною персоною. Керівник має призначатися за професійними якостями.
У сфері громадського здоров’я повинні працювати не лише медики. Усюди у світі відомо, що громадське здоров’я це не клінічна професія. Там задіяно багато інших фахівців, у тому числі й фахівці з комунікації. Зараз є багато прикладів, наскільки важливо правильно своєчасно комунікувати усе, що відбувається, для того, щоб не було різночитань, непорозумінь та ін.
Важлива також відповідальність. Для цього потрібні чіткі унормовані законом функції, зони відповідальності. А також чітке зрозуміле підпорядкування обласних центрів громадського здоров’я із національним рівнем”.
Найголовніше, наголосила експертка, центри громадського здоров’я мають підпорядковуватися МОЗ, але бути автономними.
Окрім того, за її словами, у серці боротьби за громадське здоров’я мають бути інновації.
“Ми не можемо боротися із викликами сьогодення тим, що ми придумали ще за радянських часів. Виклики змінюються”, — переконана Марія Бачмага
Вона також наголосила, що заходи громадського здоров’я мають бути дуже технічними, зрозумілими, чіткими, і базуватися виключно на доказових даних.
Основа успіху — це ефективне управління, партнерство та комунікація.
На надзвичайній важливості діалогу між усіма причетними до сфери громадського здоров’я наголосив Брандт Зігель, програмний менеджер Програми зменшення біологічних загроз Агентства зі зменшення загроз США. Адже, за його словами, у цій сфері все залежить від цього закону.
Зі свого боку, генеральний директор ДУ “Центр Громадського здоров’я
МОЗ України” Роман Родина розповів, якою, на його думку, має бути управлінська структура Центру громадського здоров’я та його статус.
Він закликав усіх причетних пришвидшити ухвалення цього законопроєкту, тому що він змінить систему регування і збезпечить здоров’я населення.
Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з питань імунізації при Міністерстві охорони здоров’я України також наголосив на повній незалежності системи громадського здоров’я від політики.
“Система повинна існувати незалежно від того, як міняється політична влада. Науковці у цьому випадку повинні бути якраз частиною цієї системи, бути незалежними і говорити свою думку, а не слухати, що їм диктує влада. Без закону ця система не може існувати. Бо це питання фінансування, юридичні питання.
Закон дозволить структурувати, створити систему для того, щоб знати, що ми фінансуємо, знати кому ми підпорядковуємся, що збираємо, що аналізуємо. І це має стосунок до національної безпеки. Бо, наприклад, вакцинація — це питання національної безпеки. Без закону ми наврядчи зможемо далі просуватися”, — наголосив він.
Представниця Офісу Президента України, директорка Департаменту соціальної політики та охорони здоров’я Оксана Жолнович висловила сподівання, що законотворці дійдуть до кінцевого якісного нормативного документу, який дозволить будувати ефективну систему. Також вона наголосила на важливості наукових інновацій для розвитку.
“Обговорення законопроєкту, вдосконалення цих норм, які мають бути скелетом для подальших кроків, це є першим дуже важливим кроком”, — переконана Оксана Жолнович.
Олександра Яновська із Представництва ЄС в Україні наголосила, що це дуже добре, що Україна готова підготувати та ухвалити такий важливий закон, який вперше представлятиме систему громадського здоров’я. Але, за її словами, у Представництві вважають, що цей законопроєкт ще потрібно покращувати. Вона висловила сподівання, що експертні коментарі, які надали експерти Представництва ЄС в Україні, будуть враховані.
За її словами, однією із основних порад є побудова більш довгострокової стратегії закону:
“Ми привітали б, щоб було чітко визначені довгострокові пріоритети та стратегії, які свідчитимуть, що широка мета визначена і допоможуть на етапі імплементації закону. Також ми б рекомендували сформувати цей закон навколо найкращих світових практик, які підтримує ВООЗ, там, де система громадського здоров’я будується на охороні здоров’я, профілактиці захворювань і на просуванні питань пов’язаних зі здоров’ям.
Експерти також радять ввести положення, які будуть забезпечувати гарантію якості. Дуже ваджливо включити такі питання, як інструменти ліцензування, акредитації, сертифікації.
Також наша рекомендація — посилити роль Центрів громадського здоров’я і визначити чітко їхню автономію та стосунки із МОЗ”.
