Чиновник, який спілкується з медиками, одягнений у костюм спецзахисту, а у медиків із захисту – лише маски і медичні шапочки. Таке фото опублікували на сайті newsone.ua в одному з блогів із підписом «як в Україні захищають від коронавірусу лікарів і чиновників» (архів). Її активно поширювали в соцмережах. Насправді, на фото – Псковська міська лікарня у Росії (архів).
Оригінал знайшли фактчекери проєкту StopFake за допомогою пошуку зображення в Google Image Search за датою. Пізніше у мережі обурилися різницею у забезпеченні лікарів та чиновників у Росії.
Це – лише один із фотофейків, які поширюються соцмережами, спростованих StopFake за останній час. Тут можна побачити більше.
Навала сфальсифікованих зображень заполонила не лише Україну, а весь світ. Під час надзвичайних подій, таких як пандемія COVID-19 або протести в США, варто бути особливо уважними.
1 червня 2020 року поліцейські та Нацгвардія у Вашингтоні застосували сльозогінний газ та дубинки, аби розігнати мирних протестувальників біля церкви Святого Іоанна до прибуття президента США Дональда Трампа для короткого виступу і фото перед церквою.
Інцидент викликав обурення в Інтернеті. Користувачі соцмереж звинуватили Трампа, що той поводиться, як диктатор. В Інтернеті стали поширювати кілька фотографій (архів), які порівнюють Трампа з Гітлером. На одному знімку Трамп тримає Біблію перед церквою Св. Іоанна. На іншому – Гітлер тримає Біблію перед натовпом. Перше фото – справжнє. Але друге – таки фейкове.
На справжньому Гітлер стоїть у натовпі і салютує на фото, яке не датоване. За іншою версією, це фото зробили перед Бергхофом, будинком диктатора у Баварських Альпах у Німеччині 1935 року. У будь-якому разі Біблію згодом додали у редакторі зображень. Цікаво, що є ще одне подібне фото Гітлера з Біблією, де її також домалювали (архів). Цей фотофейк спростували американські фактчекери зі Snopes.
Таких прикладів – сотні. Це – лише деякі з найсвіжіших. Приємна новина полягає в тому, що фейкові фото досить просто вивести на чисту воду. Треба лише володіти необхідними інструментами і методами та пробувати різні варіанти, щоб докопатися до правди. Які бувають фотофейки, і як їх викрити – читайте в уривку з мого посібника.
1. МАНІПУЛЯЦІЇ З ФОТОГРАФІЯМИ
Маніпуляція із зображеннями – найпростіший спосіб фальсифікації новин, але її найлегше викрити.
Існує два поширені методи маніпуляції із зображеннями.
Перший – редагування зображень у спеціальних програмах, таких як Adobe Photoshop. Другий подає реальні фото, як зроблені в інший час або в іншому місці. В обох випадках існують інструменти для виявлення підробки.
Щоб викрити фейк, ви повинні з’ясувати, коли і де було зроблено фото і чи було воно оброблено у фоторедакторі.
1. 1 РЕДАГУВАННЯ ФОТО
Ось простий приклад фальшивого фотозображення, створеного шляхом редагування оригіналу в Adobe Photoshop.
Це скріншот зі сторінки однієї з проросійських груп у російській соціальній мережі Vkontakte. Широко поширений 2015 року знімок показує немовля, нібито зі свастикою на руці. На фотографії напис: “Шок! Персонал одного з пологових будинків у Дніпропетровську дізнався, що породілля була біженкою з Донбасу і дружиною загиблого ополченця. Вони зробили рану у формі свастики на руці дитини. Минуло три місяці, а шрам ще видно“.
Ця фотографія – підробка. Оригінал можна легко знайти в Інтернеті. Дитина на фото не має жодних ран.
Найпростіший спосіб перевірити фотографію – використовувати зворотний пошук зображень Google. У цієї служби є багато корисних функцій, таких як пошук схожих зображень і інших розмірів зображення. Візьміть зображення мишею, перетягніть у рядок пошуку на сторінці зображень Google або просто скопіюйте і вставте адресу зображення. У меню “Сервіс” ви можете вибрати опції “Візуально подібні” або “Інші розміри”.
Використання опції “Інші розміри” приводить нас до статті 2008 року. Можливо, це не оригінальне фото, але воно доводить, що фото не могло бути зроблено в 2015 році і не містить свастики.
Давайте подивимося на складніший фотофейк. На фейковому знімку (архів) зображений український солдат, який цілує американський прапор.
Фотографію поширили до Дня національного прапора України 2015 року і вперше розмістили на сайті бойовиків у статті під назвою “День раба”.
Цей фейк можна спростувати в кілька етапів.
По-перше, видаліть будь-яку додаткову інформацію з фото: легенди, заголовки, рамки і т.д. Інакше вони вплинуть на результати пошуку. У цьому випадку ви можете відрізати слово “Демотиватори” у правому нижньому кутку зображення за допомогою безкоштовного інструменту Jetscreenshot (версія для Mac).
По-друге, спробуйте віддзеркалити зображення, використовуючи будь-який інструмент, наприклад, LunaPic, і збережіть результат.
Потім перевірте його за допомогою Google Images або іншого інструмента зворотного пошуку зображення. Таким чином можна дізнатися, чи є воно оригінальним або відредагованим. Ви також можете знайти справжню дату, місце і контекст публікації.
Отже, фото, насправді, зробили 2010 року у Таджикистані, а солдат, який цілує прапор, є службовцем таджицької митниці. Український прапор на рукаві додали згодом за допомогою програми редагування фото, а зображення горизонтально віддзеркалили.
Іноді Google не підходить для пошуку джерела зображення. Спробуйте TinEye – ще один інструмент зворотного пошуку.
Основна відмінність TinEye від Google полягає в тому, що TinEye розпізнає ідентичні або відредаговані копії зображень. Таким чином ви можете знайти обрізані або змонтовані версії одного і того самого фото. Крім того, сайти, на яких розміщені фото, можуть надати додаткову інформацію про їхній зміст.
Ця фотографія – фейк. Скріншот з Twitter.
Це фейкове фото отримало десятки тисяч репостів і лайків у Twitter. На ньому зображений дуже серйозний Путін, оточений іншими світовими лідерами, і всі дивляться на нього так, ніби зосереджені на тому, що він говорить. Але це фейк.
Ви можете знайти оригінал за допомогою TinEye. Введіть адресу зображення в рядок пошуку та виділіть зображення з жорсткого диска. Можна використовувати опцію “Найбільше зображення”, аби знайти можливе вихідне фото, бо кожне редагування зменшує розмір і впливає на якість картинки. Таким чином ми бачимо, що фото взяли з турецького сайту (скрін).
Можна також використовувати інші параметри панелі інструментів, такі як найбільш відповідні (Best match), найновіші (Newest), найстаріші (Oldest) – і навіть найбільш змінені (Most changed), аби відстежувати, які зміни були внесені в зображення.
Ви також можете відфільтрувати результати за доменом – наприклад, Twitter або інші сайти, на яких з’явилося зображення.
Ще один приклад складних фейків – картинка, створена, аби висміяти президента США Дональда Трампа, нібито демонструючи його профіль у невигідному ракурсі.
Її поширили соцмережами у жовтні 2017 року з твердженням, що президент був незадоволений цим фото і не хотів, аби воно з’явилося в Інтернеті. Насправді, фото опублікував на Facebook 14 липня 2017 року Вік Бергер, творець відеороликів. Ви можете знайти джерело, використовуючи інструмент дзеркального ефекту, а потім – TinEye.
Бергер створив його, використовуючи знімок, зроблений фотографом Getty Images Метью Кавано 2011 року. Бергер перевернув оригінальне фото, збільшив шию Трампа, і пофарбував шкіру в темніший персиковий відтінок.
Аби глибше вивчити фото, ви можете використовувати програми, які аналізують, чи були зображення відредаговані. Серед найкращих – FotoForensics.
12 січня 2015 року вечірня програма новин “Россия-1” “Вести” повідомила, що українська політична партія “Свобода” нібито запропонувала нову банкноту номіналом 1000 гривень із зображенням Гітлера.
Це неправда. Очевидно, автор цієї підробленої фотографії використав Photoshop і розмістив зображення на pikabu.ru, де воно позначено як “гумор” і “жарт”.
В оригінальному дизайні на банкноті зображений український письменник Пантелеймон Куліш.
Детальний аналіз за допомогою FotoForensics показує, що фотографія з Гітлером була відредагована. Частини оригінального зображення стерли, заповнили зображенням Гітлера і сумою номіналу.
FotoForensics – це сайт, який використовує “аналіз рівня помилок” (ELA), щоб знайти частини зображення, додані до нього після редагування. Після обробки фото програма створює зображення з виділеними деталями.
Крім того, програма також надає EXIF-дані (їх також називають метаданими) для кожного фото. Кожен файл зображення містить низку додаткових відомостей, закодованих у графічному файлі.
Серед іншої інформації, в метаданих ви можете знайти:
- дату і час, коли був зроблений оригінал;
- геодані;
- модель камери та її налаштування (час експозиції, значення діафрагми і т.д.);
- інформацію про авторські права.
Наприклад, розслідувачі Bellingcat використовували такий аналіз для перевірки фотографій користувачів, пов’язаних із катастрофою малайзійського “Боїнга” MH17. О 16:20 за місцевим часом 17 липня 2014 року його збили у небі над Східною Україною. Усі 298 пасажирів і членів екіпажу загинули. Майже рівно за три години на Twitter була опублікована така фотографія.
У твіттері від @WowihaY описується, як свідок відправив йому фотографію, де показані хмарні сліди запуску ракети з південного сходу міста Торез на окупованій території Східної України. Метадані фото показали, що це було зроблено о 16:25 (за п’ять хвилин після аварії “Боїнга”), згідно з внутрішнім годинником камери.
Однак цей метод не гарантує 100% точності. Більшість метаданих, необхідних для аутентифікації, зникають при завантаженні в Інтернет.
Ці результати не містять метаданих вихідного фото, тому що воно є скріншотом. Те саме відбувається, коли фото розміщують у соціальні мережі.
Попри ці нюанси, часто метадані все ж дають додаткову інформацію, корисну для вашого дослідження.
1.2. РЕАЛЬНІ ФОТО, ЯКІ ВИДАЮТЬ ЗА ЗНІМКИ, ЗРОБЛЕНІ В ІНШИЙ ЧАС АБО В ІНШОМУ МІСЦІ
Така маніпуляція може мати на меті показати події у викривленому світлі.
Фото, зняте в Ізраїлі в 2014 році, було опубліковано під виглядом знімка зі Східної України 2015 року.
Фейк уперше виявив ізраїльський журналіст і експерт з питань України Шимон Бріман.
Можна використовувати будь-яку програму зворотного пошуку для перевірки справжності фото, попередньо вирізавши всі додані елементи, такі як заголовок. Варіант “Найстаріші” в TinEye може бути дуже корисний. Він знаходить, щонайменше, два результати, пов’язані з Ізраїлем і датовані роком раніше.
Не завжди можна знайти першоджерело фото таким способом. Але такий результат – ключ до подальшого пошуку в цьому напрямі.
П’ятий результат у пошуку – фотографія з ізраїльської газети від 27 липня 2014 року, в якій детально описується, як і коли зробили знімок. Дівчина Шира де Порто зняла його на свій мобільний під час ракетної атаки в Беер-Шеві. Батько дитини і перехожий прикрили малюка своїми тілами.
Якщо підозріле зображення з’являється у певних соцмережах, можна використовувати вбудовані інструменти пошуку TinEye.
Наприклад, під час візиту колишнього віце-президента США Джо Байдена до Києва фотографія людей, що стоять на колінах біля будівлі Кабінету Міністрів України, була розміщена у соціальних мережах і на проросійських сайтах. Підпис свідчив, що це були жителі Києва, “які зверталися до Байдена, щоб він врятував їх від Яценюка” (у той час – прем’єр-міністра України). Фото з’явилося вперше 6 грудня 2015 року.
Використовуючи TinEye, StopFake дізнався, що оригінал фото було опубліковано в Twitter з хештегом #Euromaidan 18 січня 2015 року. Щоб з’ясувати контекст, можна використовувати інструмент пошуку Twitter. Виберіть “Фільтри пошуку”, а потім “Розширений пошук”.
Потім можна ввести будь-яку інформацію – в цьому випадку хештег і дату, 18 січня 2015 року.
Перший результат пошуку показує вихідний твіт з оригіналом фото. Воно було зроблено на вул. Грушевського у Києві 18 січня 2015 року, коли тисячі людей зі зібралися, щоб вшанувати пам’ять перших жертв зіткнень під час Євромайдану.
Існують різні інструменти, крім TinEye і Google Images, зокрема, Baidu (краще працює для китайського сегменту Інтернету) та інструменти пошуку метаданих, такі як FotoForensics.
Якщо ви збираєтеся часто використовувати ці інструменти для перевірки фото, спробуйте ImgOps, який містить згадані вище інструменти. Ви також можете додати свої власні. Ще один – Imageraider.com, аналогічний TinEye, але оснащений деякими іншими функціями, такими як здатність аналізувати кілька знімків за один раз і вилучати окремі сайти з результатів пошуку.
КОРОТКЕ РЕЗЮМЕ
Зверніть увагу на зображення з найбільшою дозвільною здатністю і розміром. Дозвільна здатність фото зменшується з кожним новим редагуванням, тому знімок найбільшого розміру або з кращою дозвільною здатністю – швидше за все, менше змінювали. Це непряма ознака того, що він може бути оригінальним.
- Зверніть увагу на дату публікації. Найстаріше зображення – ближче до оригіналу.
- Перечитайте підписи до фото. Два однакові зображення можуть мати різні описи на різних сайтах.
- Щоб створити фейкове фото, можна не лише обрізати або редагувати, а й дзеркально відобразити його.
- Ви можете шукати на певному сайті, соціальній мережі або домені.
Вперше посібник Ольги Юркової «Шість технологій створення фейкових новин і прості інструменти для їхнього викриття» було опубліковано на ресурсному центрі Глобальної мережі журналістів-розслідувачів (Global Investigative Journalism Network). Уривки з посібника публікуються на Uchoose з дозволу авторки та адміністрації сайту.
Запрошуємо читачів також ознайомитись із публікацією “Вікно Овертона і пропаганда: чому варто уникати російських джерел інформації” та пройти вікторину “Фейк чи не фейк”. Слідкуйте за новими матеріалами від Uchoose через наші канали у Facebook, Twitter та Telegram.
ОЛЬГА ЮРКОВА
Авторка ідеї і співзасновниця проекту StopFake.org
