Київ, 19 травня 2014 року – Олександр Сич, віце-прем’єр-міністр України з гуманітарних питань, під час круглого столу «Україна і Крим: 70 річниця депортації кримських татар. Тенденції та виклики» в Українському кризовому медіа-центрі заявив: «Окупаційна влада в Криму не дала можливості належним чином відзначити цю дату, але Україна і світ солідарні з кримськотатарським народом. Сьогодні робляться кроки щодо визначення статусу кримськотатарського народу і можливих форм реалізації його прав, зокрема, прав на власну ідентичність та її розвиток».
«Українська держава є домом для всіх народів однаковою мірою, і кожен має право на самореалізацію в цьому домі. На останньому засіданні уряду, – додав пан Сич, – було прийнято рішення про створення такої інституції як Кримський дім у Києві, яка буде культурним, соціальним, політичним, економічним тощо осередком представників кримськотатарського народу на території материкової України. Сьогодні під цю функцію було передано приміщення за адресою вул. Суворова, 9 в м.Києві».
Інший учасник круглого столу, пан Андрій Клименко, представник Наглядової ради “Майдану іноземних справ”, головний редактор Блексіньюс, окреслив ряд проблем, актуальних як для кримськотатарського населення, так і для українців, що живуть в Криму. Це і проблема ізоляції Криму: інформаційної, транспортної, продовольчої тощо, і проблема подвійного громадянства та посилення відповідальності за «два паспорти».
Також, відзначив пан Андрій, сьогодні немає єдиної думки щодо ситуації, яка склалася в Криму, і всередині кримськотатарського народу, оскільки існують різні точки зору щодо необхідності співпраці з існуючої в Криму прокремлівською владою. На думку пана Андрія, співпраця не покращить становище: «Кримськотатарському народу в умовах окупації буде так само, як і всім іншим народам, або навіть гірше».
Торкнувся пан Клименко і питання необхідності підтримки українською владою Меджлісу кримськотатарського народу.
Ще один учасник круглого столу Ігор Семиволос, Директор Центру близькосхідних досліджень, висловив думку, що в умовах, коли українська влада не може захистити кримських татар, що залишилися в Криму, зусилля потрібно зосередити на розбудові поселень та створенні робочих місць для тих представників кримськотатарського народу, хто вже змушений був переселитися чи згодом переселиться на територію материкової України.
За даними Андрія Іванця, завідуючого відділом окупованих територій Адміністрації Президента, вже сьогодні офіційно зареєстрованих вимушених переселенців з Криму (як кримських татар, так і українців) нараховується 8-9 тис. осіб. Хоча їх може бути і 15 – 20 тис. осіб, оскільки далеко не всі офіційно реєструється вимушеними переселенцями. Тому до питань, що потрібно вирішувати найближчим часом, відносяться їх розселення, працевлаштування, організація навчання тощо.
До інших першочергових дій, вкрай необхідних для вирішення ситуації, що склалася в Криму, належать технічний і політичний прорив інформаційної блокади та розробка стратегії повернення та розвитку Криму, оскільки, як зазначила пані Наталія Беліцер, представник Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, приклад Молдови та Придністров’я показує, що автоматичного повернення невизнаних територій (чи територій з особливим правовим статусом) не відбувається, навіть за умови поглиблення європейської інтеграції.