Пандемія COVID-19 ще більше загострила труднощі та дискримінацію, з якими стикаються люди в Україні. Про це заявила Голова Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛУ) в Україні під час доповіді ООН в пресцентрі Українського кризового медіа-центру. Документ охоплює період з 20 лютого 2020 по 6 грудня 2020 і підготовлений за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні.
«Закриття пунктів в’їзду-виїзду на сході України призвело до розділення родин, а також втрати і без того обмеженого доступу до охорони здоров’я, освіти, пенсій і джерел доходу для тамтешніх мешканців», – сказала Матільда Богнер, Голова ММПЛУ. Середньомісячна кількість перетинів лінії зіткнення на сході України скоротилася з 1,1 мільйона в 2019 році до менш ніж 300 як наслідок закриття всіх п’яти пунктів в’їзду-виїзду з кінця березня по кінець червня 2020 року. Хоча кількість перетинів лінії зіткнення збільшилася з червня, через обмеження їх рівень залишається низьким, особливо в Донецькій області. Щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Україна), тимчасово окупованих Російською Федерацією, у доповіді підкреслюється, що обмеження свободи пересування, запроваджені урядами України та Російської Федерації, також суттєво позначилися на доступі людей до роботи, освіти, охорони здоров’я, майна і на зв’язках з родинами.
Спікерка
відзначила, що особи у місцях тримання під вартою особливо вразливі до COVID- 19,
оскільки деякі установи тримання під вартою переповнені та не можуть повною
мірою забезпечити такі профілактичні заходи, як фізичне дистанціювання. У
жовтні та листопаді на території, яка контролюється Урядом, стрімко зросла
кількість випадків захворювання серед працівників пенітенціарних установ, що
збільшує ризик інфікування серед затриманих та ув’язнених.
Обмеження, пов’язані з COVID-19, також вплинули на доступ до правосуддя і право на відкритий судовий розгляд. Зокрема, деякі суди забороняють спостерігачам і журналістам доступ до їхніх приміщень.
Працівники сфери охорони здоров’я, які знаходяться на передовій боротьби та змушені справлятися з великим навантаженням, стикались при цьому з такими проблемами, як брак здорових і безпечних умов праці, справедливої винагороди й послуг з підтримки психічного здоров’я. «Умови роботи всіх медичних працівників повинні бути поліпшені. Жінки та чоловіки, які працюють у сфері охорони здоров’я, мають отримувати гідну заробітну плату, безпечні та здорові умови праці, а також компенсацію за професіональні захворювання і травми, зокрема за COVID-19», –додала Богнер.
Під час реагування на пандемію важливо нікого не залишити осторонь, особливо людей з уразливих груп, які вже піддаються дискримінації. «Люди, які знаходяться в уразливому становищі, такі як роми, люди з інвалідністю, люди літнього віку і бездомні люди, особливо жінки і дівчата в цих групах, стикаються з ще більш обмеженими можливостями реалізувати права на охорону здоров’я, працю, освіту і належний рівень життя після спалаху пандемії COVID-19», – сказала вона.
Доповідь завершується цільовими коротко- і довгостроковими рекомендаціями, адресованими урядові та іншим суб’єктам з метою усунення наявних бар’єрів і боротьби з дискримінацією. Уряду слід також консультуватися з людьми, які знаходяться в уразливому становищі, і громадянським суспільством при розробці та здійсненні заходів з реагування на COVID-19 і соціально-економічного відновлення.
«Ми знаємо, що очікується виникнення нових проблем у галузі прав людини, оскільки кількість захворювань в Україні продовжує зростати, а наслідки пандемії постійно збільшуються. Першочергова увага на правах людини – це дороговказ, який дозволить нам нікого не залишити осторонь і швидше відновитися, створивши більш стійке суспільство», – підсумувала Богнер.
