Київ, 8 серпня 2014 р. «5 травня двоє львів’ян – Юрій Яценко та Богдан Яришевський – були затримані при перевірці документів в готелі на території Російської Федерації через буцімто неправильно вказану ціль візиту в еміграційній карті. Невдовзі суд зобов’язав видворити громадян України за межі РФ та сплатити штраф у розмірі 2 тисяч рублів. Штраф був сплачений, 22 травня хлопців мали вивезти за територію РФ, і тим не менше уже третій місяць вони незаконно там утримуються», – розповідає Остап Куманський, однокурсник Юрія Яценка (одного із затриманих), який бореться за його повернення в Україну, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
За словами Остапа Куманського, проти хлопців застосовувалася груба сила працівниками ФСБ Росії: «22 травня одного з них працівники ФСБ вивезли машиною у невідомому напрямку із спецустанови, в якій він утримувався. На задньому сидінні транспорту його били по голові, геніталіях, проводили незаконний допит на предмет їхньої причетності до Правого сектору, Майдану, та вимагали зізнатися у тих діях, які хлопці не вчиняли на території РФ», – стверджує однокурсник одного із затриманих.
«Після фізичних і моральних катувань хлопці «зламалися» і порізали собі вени та живіт. Потрапивши в лікарню, вони отримали правову та медичну допомогу, а також доступ до Консула, який до цього моменту навіть не був повідомлений про затримання громадян України на території РФ. Під час свого візиту, Консул видав хлопцям тимчасові посвідчення особи, адже за офіційною версією, органи державної влади Росії загубили їхні паспорти, а без паспортів вони їх видворити з Росії не могли. Отже тепер для утримання хлопців під вартою немає абсолютно ніяких підстав, і тим не менше їх не випускають», – додав Остап Куманський.
Адвокат Назар Кульчицький надав експерту оцінку ситуації: «В першу чергу необхідно говорити про те, що не було жодних підстав для затримання даних громадян України. Також абсолютно показовим є те, що їх допити і побиття проводили співробітники ФСБ. Хлопці написали скаргу про жорстоке поводження з ними, проте вже є постанова про відмову у відкритті кримінальної справи, винесена російськими правоохоронними органами. Класика жанру – експертизу провели через півтора місяці після побиття, і вона не виявила жодних слідів насильства. В основу постанови лягли лише свідчення працівників ФСБ, які говорять про те, що ввічливо спілкувались з хлопцями, при тому зовсім не зазначено на яку тему, адже ФСБ сама визнає, що жодних документів за результатами цих розмов складено не було».
«Абсолютно очевидно, що затримання та утримання в депортаційному центрі переслідує лише одну мету – надати час працівникам ФСБ вибити із затриманих будь-які свідчення, які потім будуть використані російською так званою правоохоронною системою. В даному випадку говоримо про порушення законодавства, зокрема Конвенції з прав людини. Якщо хлопці найближчим часом не будуть повернені на територію України, єдиним способом добитися їх звільнення буде звернення до Європейського суду з прав людини», – додав Назар Кульчицький.
За словами пана Кульчицького, лише у Рязанському депортаційному центрі перебуває близько 40 українців, про що стало відомо лише візиту Консула: «Ми сьогодні можемо говорити про те,що ця ситуація стає масовою і кожен українець, який перебуває на території РФ наражається на ризик незаконного затримання та депортації, а також є серйозні підстави вважати, що за допомогою тортур з них можуть отримувати свідчення про вчинення ними злочинів, до яких вони не причетні».
Світлана Ганнушкіна, російська правозахисниця, голова Комітету «Гражданское содействие» визнає, що в Росії не дотримуються власного законодавства: «Мені здається, що вся ця історія говорить про суцільну шпіономанію, яка розвивається в нашій країні. Я розумію, що спецслужби можуть зацікавитися особами, які засуджені до видворення, але те, що їхні документи передавалися в ФСБ і назад кілька разів – це мені видається дивним. Минуло достатньо часу, щоб переконатися, що ніякого шпигунства тут немає і слід було людей, звичайно, відпустити».
