Київ, 9 вересня, 2014 року – Україна потребує рішучих змін та оновлення правил гри, особливо у податковій сфері. «Ми пропонуємо нову концепцію податкової системи, яка стане великим кроком вперед і цілком можливо локомотивом, який поведе державу вперед і спричинить ланцюгову реакцію змін у різних секторах економіки», – заявив Голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
В основі реформи, за словами пана Білоуса, прозорість, простота, однакові умови для всіх платників податків, рівноправні відносини між державою та бізнесом. Принципами реформування стануть скорочення кількості податків, обсягів податкової звітності та платежів, зниження ставок та спрощення процедур адміністрування, кінцевим результатом чого стане зниження рівня корупції, стимулювання інвестицій в економіку та збільшення робочих місць, легалізація та зростання заробітних плат.
Ігор Білоус навів основні запропоновані зміни, чимало з яких назвав революційними:
– Скорочення кількості податків з 22 до 9, частина з яких ліквідується, інша – трансформується.
– Ліквідація двох видів бухгалтерської звітності, спрощення системи сплати податку на прибуток та виведення єдиного обліку податку на прибуток, що ґрунтується на стандартах бухгалтерського обліку. 95% підприємств визначатимуть податок на прибуток винятково за даними фінансової звітності. І лише для 5% підприємств з річним доходом більше 20 млн. грн. залишиться 3 із 49 різниць, що забезпечить прозорість механізму обрахунку податку і дозволить запобігти маніпуляціям у розрахунку податку на прибуток, адже податковий інспектор вже не буде одноосібно визначати базу оподаткування.
– Прийнято рішення значно скоротити пільги на податок на прибуток, що призводять до значних втрат бюджетних надходжень, адже стали продуктом лобістського впливу певних фінансово-промислових груп. Число пільгових галузей, в яких буде можливе встановлення пільг на податок на прибуток, буде скорочено. Так, запропоновано, щоб до них сьогодні увійшли видобуток нафти та газу, машинобудування для АПК, оборонно-промисловий комплекс та підприємства, засновані громадськими організаціями інвалідів. При цьому пільгу отримати вони зможуть лише за умови спрямування прибутку, звільненого від оподаткування, у розвиток власного виробництва.
– З початку наступного року вводиться електронне адміністрування ПДВ, що забезпечить швидке повернення ПДВ, прозорість процесу та зменшення кількості обтяжливих перевірок.
– Запропоновано також суттєве скорочення єдиного соціального внеску. Великі сподівання покладаються на ефект від детінізації зарплат та на створення мотивації для їхнього зростання. Це має призвести до збільшення платежів та компенсації втрат від зниження ставок по єдиному соціальному внеску.
– Зменшення кількості звітів та платежів на рік завдяки введенню єдиного звітного періоду – кварталу для більшості податків, окрім ПДВ. Скоротиться також час подання звітних документів внаслідок запровадження єдиного вікна подання звітності, зокрема податкової, статистичної та звітності по ЄСВ.
– Замість шести груп платників єдиного податку запропоновано три: фізичні особи з обсягом доходу до 300 тис. грн.. замість 150 тис., з рівнем доходу до 15 млн. грн. та фізичні і юридичні особи з доходом до 20 млн. грн.. Крім того запропоновано суттєва поступка по ставці – 2% для платників ПДВ та 4% для неплатників ПДВ.
Реформа оподаткування аграрного сектора як пріоритетного для України розглядається наразі окремо. Водночас вперше детально пропрацьовано механізми підтримки середнього та малого бізнесу. Зокрема, ініційовано суттєве зниження максимальних ставок єдиного податку, для деяких груп підприємств навіть у 3 рази. Крім того, запропоновано заборонити податкові перевірки платників єдиного податку та суб’єктів господарської діяльності з доходом до 20 млн. грн. в рік, за винятком випадків їхніх заяв, рішення суду чи вимог кримінально-процесуального кодексу.
Важливим нововведенням є також нульова ставка оподаткування на разове декларування активів фізичних осіб, що дозволить легалізувати незадекларовані активи та доходи громадян України. «Ми робимо зважений крок назустріч до Європи, пропонуючи створити сприятливе бізнес середовище, а також всі можливі наразі передумови для детінізації економіки в цілому. Ми усвідомлюємо, що ці нововведення зіштовхнуться зі значним супротивом, та переконані, що їхнє прийняття закладе основи справжніх зрушень у державі», – сказав пан Білоус.
