Недитячі проблеми дітей в Україні: Виклики освітнього процесу та реабілітації учнів в умовах війни

16 серпня в Українському кризовому медіа-центрі відбулося обговорення відбулася панельна дискусія «Захист прав та інтересів дітей в умовах війни». Подія доступна в онлайн в форматі.

Юлія Гречка, виконавча директорка ГО «Антикорупційний штаб», модераторка події, зазначила, що кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні сягає 8 млн. Значна частка з них – діти; 16 тисяч офіційно зареєстровані. Гості дискусії об’єднали зусилля, щоб подолати психологічні травми війни, які отримали українські діти. Дуже важливо, щоб подібні ініціативи набували системного характеру.

Оксана Волжина, керівниця ГО «7fields», розпочала дискусію з того, що зараз вся країна об’єднує зусилля заради майбутнього, а майбутнє – це діти. Гімназія, яку Оксана Волжина заснувала, певний час перебувала в окупації у Київській області.

«Коли я повернулася після деокупації, побачила, що для дітей це велика травма. Ми вирішили запустити проєкт для дітей, яким потрібна невідкладна психологічна та фізична реабілітація. Діти на диво швидко відновлюються, коли їх оточують гарні умови. Після перших 12 днів ми побачили чудовий результат. Всього впродовж літа програму оздоровлення пройшли 300 дітей – з Бахмута, Херсона, інших міст, які постійно були під обстрілами. Реабілітаційний цикл триває 12 днів. Вчора ми евакуювали 40 дітей з Миколаєва. І ми пропонуємо співпрацювати з нами суспільству, бізнесу, владі», – розповіла керівниця ГО «7fields».

«Діти задають дорослі питання – що я можу зробити для країни. Через 5-7 років вони стануть повнолітніми. Коли ми зараз їм допомагаємо, вони навчаться допомагати іншим у майбутньому», – зазначила спікерка.

«На жаль, ми не можемо зупинити цю трагедію. Але в першу чергу діти мають отримати від нас як від громади певну допомогу. Ми можемо продовжити цей проєкт в рамках навчального року. Для цього нам треба дуже швидко змінити парадигму навчання. Пансіон – міжнародна форма навчання, зараз цей досвід дуже слушний для України», – підкреслила Оксана Волжина.

Світлана Гаврилюк, психологиня ГО «7fields», поділилася практичним досвідом реабілітації дітей. Вона зазначила, що 12 днів – не панацея, але за цей час вдається дещо стабілізувати психічний стан дітей.

«Більшість дітей походять з незахищених верств населення, рівень напруги їх психіки просто зашкалював. Більшість діток не розуміли, що відбувається. На початку вони відчували втрачені часові та просторові межі, їх фокус уваги був націлений на хаос. За 12 днів ми повернулися до стабілізованого стану психіки. Нам вдалося відновити довіру до оточення та цікавість до життя. І це лише за 12 днів. Уявіть, якби ми працювали з цими дітьми довше! У дітей були панічні атаки, порушення сну, психосоматичні розлади. Нам вдалося налагодити спілкування та знизити почуття безвихідності», – наголосила психологиня.

Віталій Мельниченко, директор «АСБІС Україна», зазначив, що із початком повномасштабної агресії компанія почала шукати сфери, де може принести користь. Однією з таких царин став проєкт реабілітації дітей на базі «7fields».

«Надавалася фінансова та організаційна допомога. Проєкт допоміг дітям реабілітуватися, вийти зі складної ситуації, в якій вони опинилися. Ми не плануємо зупинятися. Підтримуємо різні проєкти, не тільки освітні, а й допомогу для прифронтових міст, медичну допомогу, але освіта – один із пріоритетних напрямків, який нам цікавий», – сказав Віталій Мельниченко.

«Важливо, щоб всі діти могли зустріти навчальний рік як учні у вільній Україні. Це наша соціальна відповідальність», – акцентував спікер.

Сергій Горбачов, Освітній омбудсмен України, зазначив, що саме з локальних невеличких проєктів складається та загальна картина життя в Україні, яку ми зараз бачимо.

«Освіта – багатофакторна система, де взаємодіє велика кількість стейкхолдерів та мотиваторів впливу. Ми маємо трагічно негативний вплив на освіту через війну, починаючи від руйнації закладів до фізичної втрати людей. Попередні два роки ковіду певним чином підготували нас до нестандартних ситуацій дистанційної освіти. Наразі для багатьох територій дистанційка –єдиний вихід. Ми маємо використовувати всі можливості, щоб діти залишалися в освітньому процесі та українських реаліях», – сказав Освітній омбудсмен.

«Зараз маємо 6-7 груп дітей, які перебувають в різних умовах, тож потрібен багатофакторний підхід до освіти. Перша група –  діти, які залишилися в тих школах, де і раніше; це умовно «комфортна» група. Друга – діти з небезпечних регіонів перемістилися до більш безпечних. Третя група – ті, які перебувають за кордоном, і відірвані від української освіти. На жаль, МОН дуже мало робить для їх підтримки, щоб немає відповідної виваженої політики – ми втрачаємо ціле освітнє покоління. Четверта – це ті діти, які перебувають в зоні бойових дій. Там нема електрики, газу, немає де переночувати, тож на першому місці – збереження життя, а не освіта. П’ята категорія – діти на тимчасово окупованих територіях; ми не можемо впливати на ситуацію, ми можемо підтримати вчителів, які є носіями освіти. Найбільш трагічна група дітей – ті, які примусово вивезені в Росію», – сказав Сергій Горбачов.

«На жаль, багато шкіл будуть змушені перейти в онлайн, адже в умовах суворої зими та енергетичної кризи школи просто не буде чим опалювати. Освітні процеси ускладнені й дефіцитом бюджету. Утримання однієї дитини в комунальній школі – 22,4 тис грн на рік (без харчування). Якісна освіта вимагає відповідних кошторисів», – резюмував Освітній омбудсмен України.