“Обізнаність громадян України з історією країни, ставлення до подій і постатей історії та державної політики у сфері відновлення і збереження національної пам’яті” – таку назву має дослідження, яке на замовлення Українського інституту національної пам’яті провели ТОВ «Оперативна соціологія» та Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Представляючи результати цієї роботи в Українському кризовому медіа-центрі, генеральний директор компанії “Оперативна соціологія” Денис Денисенко розказав, що за комбінованою вибіркою було опитано 1875 мешканців України.
«Спочатку попросили їх оцінити рівень своєї зацікавленості історією України, та яким чином змінився їх інтерес до цієї теми за останні півтора року. Для переважної більшості цей інтерес підвищився», – підкреслив він.
Це проявилось і у ставленні до певних історичних постатей. Результати дослідження дозволили скласти своєрідний антирейтинг, за яким українці найбільш негативно ставляться до Катерини Другої (55 %), Григорія Потьомкіна (46%), Олександра Пушкіна (28%) та Михайла Булгакова (25 %).
Є в цьому переліку і проукраїнські постаті. Так, до Симона Петлюри негативно ставляться 13 % респондентів, а до Степана Бандери – майже 10 %. Це наслідок російських наративів, які використовуються протягом багатьох років, переконаний офіцер Збройних сил України Андрій Ковальов.
«Найбільшим піарником Бандери в сучасній Україні є російська пропаганда. Щодо до Петлюри я в волів, щоб більшість українців знали не якусь там міфологію про нього, а про реального Петлюру, який для цілого покоління українців став уособленням боротьби за незалежність», – пояснив військовослужбовець.
Політичний аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов ознайомив з результатами іншого дослідження, згідно якого у травні 2021 року ставлення до постаті Степана Бандери розділяло респондентів на дві половини. 31 % відносились до нього позитивно, а 32 % негативно.
Влітку 2023 року ситуація змінилась докорінно. Майже 70 % опитаних заявили, що позитивно відносяться до Степана Бандери. Навіть на сході країни цей показник сягнув 56,2 %.
Коментуючи результати представленого дослідження, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович визнав важливість подібних опитувань для органів влади.
«Як інструменти здійснення державної політики вони повинні в своїй діяльності опиратись на перевірені дані, і вони містяться в репрезентативних соціологічних опитуваннях, – зазначив голова Українського інституту національної пам’яті. – Важливо не тільки розуміти, що сприймає або не сприймає суспільство, до чого воно чутливе, але і як сприймає ти чи інші реформи. Було б доброю практикою, щоб у владі говорили, що такі речі, наприклад, проводимо, спираючись на дані соціологічних досліджень, а такі, з огляду на це, виключаємо з дискурсу».
