У 2023 році президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану Ахмад Ахмедов заявив, що Дагестан є окупованою територією, а ставлення Кремля до нього не відрізняється від колоніальної політики. За його словами, більшість дагестанців прагнуть свободи і незалежності.
Якою є ситуація сьогодні – обговорили учасники дискусії «Дагестан – перший на вихід», організованої Недержавним аналітичним центром «Українські студії стратегічних досліджень» (УССД). Захід відбувся в межах проєкту з моніторингу російських регіональних конфліктогенних і дезінтеграційних процесів.
Ключовим елементом події стала доповідь кандидата політичних наук, директора УССД, військовослужбовця ЗСУ Юрія Олійника. Він окреслив сучасний стан у Дагестані та оцінив перспективи його виходу з орбіти московської імперії.
За словами експерта, Дагестан історично був «інородним тілом» у складі Росії й утримується там виключно завдяки імперському тиску. На початку ХХ століття місцеві народи вже намагалися створити власне державне утворення. Водночас етнічна строкатість регіону залишається чинником, що перешкоджає єдності: аварці, кумики, лезгини, даргінці, лакці та ногайці часто стають об’єктом політики «розділяй і володарюй», яку активно використовує Москва.
Олійник наголосив, що соціально-економічна відсталість Дагестану змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на контроль над регіоном. До цього додається фактор релігії: посилення позицій салафітів, репресії проти їхніх прихильників та втрата авторитету офіційного духовенства створюють вибухонебезпечну ситуацію. Москва ж реагує шляхом тиску на місцеві еліти – відбирає бізнес, позбавляє впливу й статусу, що призводить до нових зіткнень і підсилює протестні настрої.
«Дагестан стає гарячою точкою на карті Росії, однак шлях до незалежності залишається віддаленим через фрагментарність населення й відсутність єдиної політичної еліти», – підкреслив директор УССД. Водночас він зазначив, що значну роль у майбутньому Кавказу відіграватимуть зовнішні чинники – передусім вплив України, Туреччини та Азербайджану.
В обговоренні доповіді взяли участь голова організації «Вільний Кавказ» Алі Чарінський, доктор історичних наук, професор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Олександр Музичко, голова Ногайського комітету Різван Кубакаєв та дослідник Північно-Західного Кавказу, керівник АП «POLITCONSULTANT.org» Микола Волгов. Вони відзначили, що процеси в Дагестані мають потенціал стати каталізатором ширшої дезінтеграції Росії, адже під тиском внутрішніх та зовнішніх факторів імперська модель управління Москви втрачає ефективність.
Таким чином, експерти дійшли висновку, що попри складність ситуації та внутрішні суперечності, регіон уже сьогодні перетворюється на одну з ключових зон напруження в межах російської федерації, що в майбутньому може стати початком масштабних трансформацій на Кавказі.
