Київ, 8 липня 2015 року – Інтелект, напружена робота та креатив – це формула вдалого бізнесу в Україні та запорука успіху економіки України за нинішніх умов. Таку думку висловив Олександр Савченко, економіст, президент Міжнародного Інституту Бізнесу під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі. На його думку, резерви слід шукати в інноваціях, креативі та сфері послуг. «Галузь промисловості та сільського господарства – тепер означає бідність. Цього року ВВП впаде на 10%, інфляція буде 50%, курс долара на кінець року, якщо не буде дефолту, становитиме 28 гривень, падіння реальних доходів населення відбудеться приблизно на 30%», – вважає пан Савченко.
На наступний рік експерт прогнозує зростання ВВП на рівні 1 – 2%, інфляцію – на рівні 15%, а курс буде не більше 30 – 32 гривень. Але за словами пана Савченка, від девальвації є й позитив, який хоча і вбиває місцевий ринок, натомість відкриває можливості для експорту. «Для нас відкрито 25% світового безмитного ринку. Якщо буде укладена угода з США, Україна зможе вільно експортувати не лише в ЄС, а й США, Канаду. Для українського бізнесу буде відкрито 50% світового ринку», – зазначив він. І перевагу матиме той бізнес, що не пов’язаний з чиновниками. Серед них і IT-сфера. «За приблизними оцінками експорт української IT-сфери складає 42 – 45 мільярдів гривень», – зазначив директор асоціації «ІТ України» Віктор Валєєв.
На думку Олександра Ткаченка, генерального директора 1 + 1 Медіа, одна з можливостей вижити українській економіці – розвивати експортний потенціал, зокрема, креативної економіки. Щодо ринку телеіндустрії, для нашої країни перспективними є дві галузі. По-перше, це виробництво нових форматів та ідей. Їхня перевага у тому, що достатньо кількох успішних історій для прибутків у десятки мільйонів доларів. По-друге, слід звернути увагу на експорт послуг для замовників щодо фільмів, серіалів та рекламних роликів. Але тут підприємці залежні від держави, і є потреба у податкових пільгах. «Податкова пільга буде сприяти не лише будівництву кіностудій, але й збільшенню робочих місць в Україні. І за нашими скромними підрахунками, прибутки можуть сягати від 100 до 200 мільйонів доларів», – підкреслив Олександр Ткаченко, та додав, що якщо не виходити на експорт, оздоровити економіку не вийде. Проте, на думку Валерія Геєця, віце-президента НАН України, академіка НАН України, виробники мають скористатися шансом і розвивати експортний потенціал протягом найближчих 2- 3 років, інакше довше країна на пільгах не протримається.
Костянтин Кожемяка, засновник типографії HUSS, ідеолог порталу креативної економіки Chernozem, пояснив, що Україні не вистачає широкої взаємодії креативних індустрій, попри те, що у нашій країні високий інтелектуальний рівень нації та високі креативні здібності. Перепоною також є те, що питання захисту прав інтелектуальної власності не вирішене. «Потрібні зміни на рівні психології, соціальної моделі поведінки, самозайнятості, жодних чиновників, ініціатива має йти знизу. Це те, що називається «покоління Z», креативний клас»,- підкреслив експерт.
Єгор Стефанович, директор Департаменту Секретаріату КМУ, висловився, що Кабмін відкрив новий напрямок, що стосується відкритих даних. «Українські підприємства та компанії на експорті комп’ютерних послуг отримують близько 2 мільярдів, це зростання у 40 разів. Жодна індустрія в Україні не має такого зростання», – заявив Юрій Антанюк, голова Epam Systems Україна. За його словами, креативна економіка дуже важлива та перспективна для України. Але більше шансів для її розвитку буде, якщо держава не втручатиметься і не змінюватиме часто правила гри.
Юлія Савостіна, засновник проекту Made In Ukraine, за останні 3 роки поспілкувалася з півтора тисячами українських виробників, досліджуючи та просуваючи національного виробника. Висновок – наші підприємці ховалися від українців, попри те, що в усіх сферах – від зубної щітки до одягу та меблів – можуть замінити імпортовані товари. На хвилі патріотизму, їхній авторитет злетів, а з ним і прибутки, і часом вітчизняні виробники вже не встигають задовольнити попит українців. Щодо імпорту українських товарів, то на цьому шляху є ряд перепон, і перша з них – логістика. «У нас немає компанії всередині країни, яка готова взяти на себе зобов’язання за нормальною ціною вивозити продукцію, навіть для фестивалю, не говорячи вже про планову роботу»,- підкреслила Юлія Савостина. Крім того, важливою є проблема митниці, бо законно налагодити продаж в Європі українських товарів нині практично неможливо. Вирішення потребує питання фінансового обігу, де, на думку пані Савостіної, слід спрощувати закони. Інакше українські виробники не можуть прозоро працювати закордоном, маючи лише один варіант – торгувати в Інтернет-магазинах.
