15 березня у медіа-лаунжі Українського кризового медіа-центру об 11-00 розпочнеться публічна дискусія “Друга світова війна й Карпатська Україна”.
Проголошення Карпатської України 15 березня 1939 року – це одна зі спроб українців утвердити власну державність у ХХ столітті.
Із падінням старих імперій після І світової війни Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. У жовтні 1938-го, у розпал окупації Судет нацистською Німеччиною, край отримав автономію та власний уряд. Однак, вже за місяць внаслідок поділу Чехословацької республіки південно-західна частина Закарпаття разом із Ужгородом, Мукачевим і Береговим відійшла до союзниці Гітлера – Угорщини. Автономний уряд краю переїхав до Хуста. Українці спробували протистояти окупації Закарпаття (детальніше про Карпатську Україну в інфографіці у додатку та за лінком).
Учасники дискусії говоритимуть:
- від коли вести відлік початку ІІ світової війни для України;
- чи була поразка Карпатської України неминучою;
- співпрацювали чи протистояли між собою уряд Карпатської України та Організація українських націоналістів;
- про Закарпаття у геополітичних координатах передвоєнної Європи.
До участі у дискусії запрошені:
- ОрестКлимпуш ‒ депутат Верховної Ради України 2, 4 скликань, Надзвичайний і Повноважний Посланник України 1-го класу, син Дмитра Климпуша – головного команданта Організації народної оборони “Карпатська Січ” у 1938-1939 роках;
- Володимир Огризко‒ дипломат, Надзвичайний і Поважний Посол України, міністр закордонних справ (2007-2009);
- Володимир В’ятрович ‒голова Українського інституту національної пам’яті;
- Василь Лазоришинець ‒директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова, президент Закарпатського земляцтва у Києві;
- Олександр Пагіря, історик, дослідник теми;
- Тарас Химич‒ режисер, автор документального фільму «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919–1939»;
- Богдан Галайко‒ директор Національного науково-дослідного інституту українознавства;
- Павло Гай-Нижник ‒завідувач відділу історичних студій Національного науково-дослідного інституту українознавства;
- Кирило Галушко ‒історик, координатор громадського просвітницького проекту “Likбез. Історичний фронт”;
- Олександр Кучерук‒ завідувач Музею Української революції 1917–1921 рр.;
- Геннадій Боряк – заступник з наукової роботи директора Інституту історії України НАН України;
- Степан Віднянський ‒завідувач відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історіїУкраїни НАН України;
- ОлександрРубльов ‒ учений секретар Інституту історії України НАН України;
- Іван Гоменюк – історик, редактор блогу “Пустощі східноєвропейської Кліо”.
Модератор – Станіслав Аржевітін ‒ член правління Національної спілки краєзнавців України, депутат Верховної Ради 5-6скликань.