За останні 2 роки українці почали почуватися безпечніше з точки зору особистої та економічної безпеки, відзначили покращення інфраструктури та якості адміністративних послуг. Водночас, рівень довіри до влади не змінився і залишається низьким; відзначається зменшення очікувань від євроінтеграції та підвищення толерантності до корупції. Такими виявилися результати другої хвилі опитування для формування Індексу соціальної згуртованості та примирення в Україні SCORE. «Хоча і покращилися якість послуг та відчуття безпеки, ми бачимо зростання скептицизму у суспільстві. Пост-майданний ентузіазм і бажання змін зараз не настільки яскраві, як два роки тому. Спостерігається відчуття втоми, скептицизму та враження, що нічого не змінюється, навіть коли зміни насправді відбуваються», – зазначив Александрос Лордос, керівник з навчання та інновацій в Центрі сталого миру та демократичного розвитку (SeeD), під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.
Індекс SCORE – інструмент, який відображає політичні вподобання громадян, рівень соціальної згуртованості та фактори соціальних протиріч. Результати дослідження представлені низкою індикаторів – числового вираження того, як респонденти оцінюють те чи інше явище, від 1 (мінімальний) до 10 (максимальний). В опитуванні взяли участь більше 10 тисяч респондентів, у тому числі більше тисячі – з тимчасово окупованих районів Донецької і Луганської області. Залежно від області, від 50 до 97% із вибірки – респонденти, які брали участь у попередній хвилі опитування у 2016 році. «У середньому по території України нам вдалося залучити до опитування 81,4% респондентів з першої вибірки», – зазначила Тетяна Костюченко, старша дослідниця GfK Ukraine.
Середній індекс підтримки реформ склав 7.2. Найбільше підтримують боротьбу з корупцією – показник становить 7.7. На другому місці – реформа децентралізації і дерегуляція, з показником 6.9; але, порівняно з 2016 роком, підтримка цих реформ знизилася. Підтримка медичної реформи склала – 4.6; пенсійної – 3.3, приватизації – 3.5. На думку пана Лордоса, однією з причин таких низьких показників підтримки може бути недостатня поінформованість людей про суть реформ та брак публічного діалогу перед впровадженням змін. Дослідження показало також, що рівень скептицизму людей корелюється з тим, наскільки на них впливають проросійські мас-медіа. «Російська пропаганда, проросійські мас-медіа не настільки успішні у тому, щоб формувати у людей прихильну до Росії позицію, але набагато більш успішні у посиленні недовіри до уряду своєї країни»,- зазначив Александрос Лордос.
Автори дослідження ідентифікували 5 груп населення за поглядами, які вони сповідують. Найбільша група, 45% – «відсторонені», громадяни, пасивні у соціально-політичному житті. На другому місці, 31% – «толерантні реформатори», проєвропейські громадяни, які поділяють цінності соціальної згуртованості і різноманіття. 15% – рішуче проєвропейські громадяни з яскраво націоналістичними поглядами; 7% – «толерантні консерватори», люди переважно похилого віку, з певною ностальгією за радянськими часами, але відкриті до діалогу; 2% – вороже налаштовані до усіх. Порівняно з 2016 роком, суттєво зменшилася група «толерантних консерваторів» – з 19% до 7%, і значно збільшилися – «толерантних реформаторів» (з 15 до 31%) та «відсторонених» (з 35% до 45%). Середнє значення толерантності в українському суспільстві складає 4.8.
За результатами опитування, 24% респондентів брали участь у бойових діях на сході України, або мають близьких і друзів, які брали участь у бойових діях. 6.0 становить середній рівень підтримки реінтеграції територій, контрольованих так званими «ЛНР» і «ДНР». Порівняно з 2016 роком, різниця показників підтримки Мінських угод між Заходом і Сходом зменшилася. «Підтримка дещо знизилася на Сході, де вона і раніше була високою, і суттєво зросла на Заході, і на загальнонаціональному рівні протиріччя більше немає», – зазначив Александрос Лордос. Погляди респондентів найбільше розділилися щодо питання, чи має бути якийсь особливий статус для окремих районів Луганської і Донецької області. Найвищий рівень підтримки Мінських угод – на Донбасі, у тому числі тимчасово окупованих територіях. Погляди останніх щодо вирішення конфлікту не однозначні – частина підтримують відокремлення у форматі визнання самопроголошених республік чи приєднання до РФ, частина – реінтеграцію в Україну, зі спеціальним статусом або без нього.
Індекс створений як інструмент для урядовців, громадських організацій, які реалізують соціальні проекти, і донорів, які підтримують проекти в Україні. «Завдання Індексу – надати докази, що виявилося ефективним з точки зору посилення єдності в українському суспільстві та впровадження реформ. Сподіваюся, ця інформація буде корисна для подальшого планування діяльності», – зазначив Бенджамін Лонг, постійний представник в Україні Офісу ініціатив перехідного періоду USAID/OTI.
«SCORE Україна» проводиться Центром сталого миру та демократичного розвитку (SeeD) в партнерстві з проектом USAID/OTI «Зміцнення громадської довіри (UCBI)».
