Огляд зарубіжних ЗМІ за 13-14 жовтня 2014

«Завдяки» протестам під ВР увага західних медіа до України знову зросла, звертають увагу аналітики РНБОУ. У переважній більшості текстів про протест під Верховною Радою наголошено, що він не мав «майданного» характеру, бо у присутніх там не було політичних вимог. В той же час інформація про протести затьмарила резонанс інформації в західних медіа (особливо – в європейських) про ухвалення парламентом законодавства, необхідного для проведення антикорупційної реформи.

Інші теми, в розрізі яких Україна присутня в іноземних медіа:
– призначення генерала Полторака міністром оборони (медіа пишуть,як зазначають аналітики РНБОУ, про «майже одностайну» підтримку генерала з боку ВРУ)
– переговори між Путіним та Порошенком в Мілані. Мова йде про те, що а. заради компромісу Києву запропонують поступитись територіями; б. Путін не готовий йти на компроміси – «Для Путіна економічне зростання не пріоритет, – пояснює економіст С.Гурієв. – Якщо Путін буде змушений вибирати між ростом і Кримом, він вибере Крим”).
– звернення Порошенка до ЄС із проханням виділити 2 млрд євро

СУТИЧКИ БІЛЯ ВР.
Декілька тисяч протестувальників вимагали прийняти закон за визнання УПА та ОУН стороною, що воювала у Другій Світовій війні. Однак після того, як відповідний закон не був проголосований депутатами, перед будівлею Верховної Ради спалахнули сутички.
The Guardian, Sky News, Reuters:
Вранці парламент затвердив на посаді, міністра оборони Степана Півторака, який прийшов на зміну Валерію Гелетею. Крім того, парламент прийняв ряд важливих законів про прокуратуру, про принципи державної антикорупційної політики. Депутати також проголосували за президентський закон про створення «антикорупційного бюро». У вівторок Верховна рада також прийняла закон про запобігання та протидію відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом. Також парламент прийняв урядовий закон про запобігання корупції.
www.theguardian.com
news.sky.com
uk.reuters.com

ПЕРЕГОВОРИ ПОРОШЕНКО-ПУТІН

Україна і Росія вжили заходів по ослабленню напруженості в східних регіонах України напередодні зустрічі двох президентів на цьому тижні. Київ заперечує, що буде укладати будь-які угоди, які передбачають територіальні поступки або обмін з сепаратистами. Але високопоставлені джерела стверджують, що в ході переговорів буде йтися саме про подібний сценарій.
The Wall Street Journal
online.wsj.com

Італія виступить посередником між Путіним і Порошенком.
Corriere della Sera:
Президент Італії Джорджо Наполітано проведе окремі зустрічі з президентами Росії і України у рамках Міланського саміту з метою пошуку шляхів досягнення домовленості стосовно кризи між Росією і Україною, пише кореспондент газети Corriere della Sera.
www.corriere.it

Військовий парад з нагоди 70-річчя визволення Белграду від нацистів перенесли з 20 на 16 жовтня. Саме у цей день сербську столицю відвідає президент РФ Володимир Путін. Рішення про зміну традиційної дати урочистостей викликало неоднозначну реакцію сербських ЗМІ.
Global Post, Euractiv:
Медіа дорікнули сербській владі, що вона “перекроїла історичний календар” через візит Володимира Путіна.

ПРОХАННЯ ПОРОШЕНКА ЩОДО КРЕДИТІВ ЄС ДЛЯ УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА ДОПОМОГА. РОЛЬ ОБСЄ
Уряд ЄС зберігає готовність розглянути можливість додаткової допомоги Україні, але навряд чи блок погодиться з проханням про додаткові кредити на 2 млрд євро, які, за словами чиновників, Київ намагається отримати.
The Wall Street Journal
Два високопоставлених європейських чиновника повідомили журналісту, що президент Петро Порошенко написав Баррозу в минулі тижні, попросивши про пакет фінансової допомоги в 2 млрд євро протягом наступного року. “Вони просять все, що можуть отримати, і як можна швидше”, – наводить видання слова одного з чиновників. За словами джерела газети, “ця сума, ймовірно, набагато перевищує те, що може дати уряд ЄС в рамках бюджету на наступний рік у межах своєї програми допомоги для платіжного балансу” України. Той же чиновник пояснив журналістові, що “більш реалістичною сумою був би кредит розміром до 1 млрд євро, але навіть це з натяжкою впишеться в цільове фінансування Єврокомісії”. “Пакет фінансової допомоги повинен бути схвалений країнами-членами ЄС, деякі з яких висловили стурбованість з приводу темпу економічних реформ уряду Порошенка”, – пояснює автор статті.
Проблеми можуть виникнути і з військовою допомогою європейських країн. “Німецько-французький план направити бойові розвідувальні безпілотники для спостереження за тендітним перемир’ям на сході України тоне у морі проблем, пов’язаних з безпекою, а також з юридичними міркуваннями. Це демонструє труднощі, з якими стикається Європа в своїх спробах стримати насильство в регіоні”, – йдеться в статті.
online.wsj.com
online.wsj.com

САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ

Маніпуляції Саудівської Аравії з цінами на нафту можуть потопити російську економіку.
The Business Insider, Reuters:
Віце-президент “Роснефти” Михайло Леонтьев звинуватив цю країну в маніпуляціях з цінами на нафту з політичних міркувань, тоді як агентство Reuters повідомило: офіційні особи Саудівської Аравії визнали в кулуарах, що їх країну влаштовують знижені ціни на нафту.
www.businessinsider.com
www.reuters.com

Керівник підприємства однієї з країн Центральної Європи, яка на сьогоднішній день входить до ЄС, недавно обговорював ситуацію в Україні з російським бізнесменом, своїм торговим партнером, – оповідає Сільві Кауфман, журналістка французького видання. – Коли зайшла розмова про західні санкції, росіянин пригрозив пальцем перед кавоваркою: “Ось побачите, ви ще відшкодуєте гроші, які ми втратили через ці санкції!”
Le Monde:
Ціна, яку вже платить Європа, і удавана нечутливість росіян до тисне на них. Це змушує замислитися над ефективністю санкцій, продовжує Кауфман. У світлі падіння рубля і відтоку капіталів російська економіка продовжує добре триматися завдяки своїй досить примітивній структурі: це велика заслуга того, що американський дослідник Кліффорд Гедді називає” економічним тарганом”, справа тут не в її депресивності, а в тому , що ця комаха (дуже поширена в Москві) “при повній відсутності витонченості має здатність виживати в найрізноманітніших і складних умовах”. На думку Ґедді, якого цитує журналістка, символом російської економіки міг би бути автомат Калашникова, “простий і недорогий, але незнищенний”.
abonnes.lemonde.fr

Західні санкції, введені через ситуацію в Україні, вдарили по російській економіці і провокують розкол.
The Washington Post:
У розпал конфлікту між Росією і Заходом, самого запеклого з часів холодної війни, інвестори розбігаються, продукти в магазинах стрімко дорожчають, а російська бізнес-еліта просить не повторювати помилок в управлінні економікою, через які розвалився СРСР. “Західні санкції перекрили фінансування певних сфер російської економіки і залишили енергетичний сектор без ключових технологій”, – пояснює журналіст Майкл Бьорнбом. Але, судячи з більшості ознак, економічний тиск не спонукає Путіна пом’якшити курс щодо України та інших країн на колишній “радянській орбіті”. Рейтинг Путіна залишається високим, і прості росіяни кажуть, що готові піти на жертви в битві з Заходом. Деякі аналітики говорять, що нові економічні реалії, можливо, змусять Путіна пом’якшити його позицію по Україні. “Риторика Путіна стає м’якшою, набагато м’якше, ніж 3-4 місяці тому, – зауважив аналітик Володимир Рижков, колишній депутат від опозиції. – Економіка – це зараз головна подія в Росії. А економічні проблеми наростають дуже швидко”. Інші вважають, що Росія просто скотиться в період економічних негараздів, який, однак, не підштовхне до фундаментальних змін у фінансовому плануванні. “Немає жодного сценарію катастрофи, яка наступила б у найближчі рік-два”, – говорить економіст Сергій Гурієв. Він додав, що привабливість Росії для зарубіжних інвесторів ослабне. “Інвестори зрозуміли, що для Путіна економічне зростання не пріоритет, – пояснив Гурієв. – Якщо Путін буде змушений вибирати між ростом і Кримом, він вибере Крим”.
www.washingtonpost.com