Київ, 28 квітня 2015 року – В Українському кризовому медіа-центрі експерти презентували результати громадського моніторингу стосовно доступу тимчасових переселенців до освіти. Моніторинг провели в 8 областях та Києві 8 громадських організацій за підтримки програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».
За даними моніторингу, у Харківській області на 7 квітня зареєстровано 159 280 вимушених переселенців, серед них 18 494 дитини. За словами Юрія Чумака, експерта Чугуївської правозахисної фундації, у Харківській області не зафіксовано серйозних порушень права переселенців на освіту. Були навіть випадки «позитивної дискримінації», коли цим людям надавались певні пільги. Усі кроки назустріч переселенцям були зроблені за рахунок внутрішніх резервів зусиллями вчителів, батьківських комітетів, шкільних адміністрацій та волонтерських організацій. За умов нестачі бюджетних місць студентів брали на навчання в якості вільних слухачів; їх забезпечували гуртожитками за рахунок ущільнення місць.
В останні дні моніторингу експерти Дитячого фонду ООН на зустрічі щодо освіти і дотримання прав дітей зазначили, що на Харківщині приблизно 5000 вимушених переселенців віком до 18 років не відвідують ані дитячі садки, ані школи. Наразі не існує чіткого механізму, який би дозволив відстежити та вирішити цю ситуацію. «Ще одна проблема – це вступ до ВНЗ осіб, які залишились на територіях, контрольованих ЛНР і ДНР, адже атестати більшості шкіл будуть недійсними. Таким особам надана можливість приїхати та скласти ЗНО, наприклад, у Харківській області», – зазначив Юрій Чумак.
У Києві з тимчасових переселенців 8291 дошкільнят зараховані у дитячі сади, 2626 дітей – у школи, 3099 випускників – у ВНЗ. За результатами моніторингу, основною проблемою є скрутне матеріальне становище сімей, неможливість забезпечити дітей навчальними матеріалами. Людмила Скворцова, голова правління ГО «Кримська правозахисна ініціатива», розповіла, що 24% вимушено переміщених учнів київських шкіл не збираються вступати до ВНЗ через брак коштів на навчання. За словами Катерини Яценко, експерта ГО «Трибун», у Рубіжному Луганської області, де у квітні 198 дітей вимушених переселенців навчалися у 11 навчальних закладах, основною проблемою також є скрутне матеріальне становище, проблема безробіття батьків, а іноді й відсутність належних житлових умов.
«У Києві 34% опитаних також говорили про проблему наявності місць у гуртожитку. Багато студентів скаржилися на складнощі із здачею академічної різниці, яка іноді сягала 38 предметів», – додала Людмила Скворцова.
У Луганській області моніторинг провели у Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля і Луганському національному університеті ім. Тараса Шевченка. За словами Тетяни Кірілової, голови організації «Громадська ініціатива Луганщини», у цих університетах правом перевестися в інші ВНЗ, яке розпорядженням Кабінету Міністрів України надано студентам, які виїхали із зони АТО, скористалися лише 2000 студентів, і тільки 400 скористалися правом збереженням бюджетного місця.
«Необхідно дати студентам повторну можливість спробувати себе в якості вільних слухачів або перевестися в інші ВНЗ, оскільки у грудні не всі встигли скористатися цією можливістю. Також, 4000 дітей з Луганської та Донецької областей хочуть здати ЗНО на території України і вступити в українські виші. Але проблема полягає у тому, щоб виїхати із зони АТО, адже бувало, що дітей просто не випускали. Слід спростити дітям здачу ЗНО – можливо, дати змогу складати його дистанційно», – додала Тетяна Кірілова.
