Штучний інтелект дедалі частіше стає основним джерелом отримання інформації для мільйонів людей. Для авторитарних держав контроль над генеративним ШІ перетворився на критично важливий елемент контролю та управління масами. Саме тому російські розробки мовних моделей та пов’язані з ними сервіси заслуговують на пильну увагу.
Втім чи є вони насправді «суверенною» технологією російського походження?
Розглянемо приклад YandexGPT — великої мовної моделі, розробленої компанією «Яндекс». Її офіційно представили 17 травня 2023 року, а першими користувачами моделі стали власники пристроїв і застосунків із голосовим помічником «Аліса».
Кремлівський офіціоз позиціонує YandexGPT як приклад «національної» моделі генеративного ШІ. Проте реальність – принципово інакша.
Роботу зі спростування чергової російської «аналоговнєтної» розробки нам полегшують кремлівські чиновники. Так, у липні 2026 року голова «Сбербанку» Герман Греф публічно звинуватив «Яндекс» у тому, що новітня YandexGPT-5 є результатом донавчання китайської нейромережі Qwen від корпорації Alibaba. Хоча «Яндекс» заперечив ці звинувачення, галузеві аналітики сходяться на думці, що більшість російських розробників справді спираються на китайський фундамент – Qwen або DeepSeek, – оскільки створення власних базових моделей з нуля стало економічно недоцільним в умовах санкційних обмежень на закупівлю обчислювальних кластерів.
Про технологічні межі моделі свідчать і незалежні тести. У завданнях з написання коду YandexGPT помітно поступається Claude, ChatGPT та китайському DeepSeek: під час генерації коду для простої гри «Тетріс» дослідники зафіксували фатальні логічні та синтаксичні помилки, через які програма просто не працювала. Це підтверджує твердження, що головна конкурентна перевага YandexGPT – не технологічна досконалість, а відповідність російському законодавству та безперебійна робота без VPN на території РФ.
«Мовчання» Аліси
Головна особливість, що відрізняє YandexGPT від глобальних аналогів, – його глибока інтеграція в репресивний апарат держави. Модель спроєктована не для вільного пошуку інформації, а як механізм алгоритмічного придушення знань.
Найяскравіше це ілюструє явище, яке дослідники назвали «програмною цензурою в реальному часі». Суть у тому, що базова модель, навчена на терабайтах даних з усього світу, фактологічно «знає» правду. Але компанія впровадила жорсткі фільтри постгенерації, які перехоплюють відповідь ще до того, як її прочитає користувач.
Існує багато прикладів, як на запит «Чи інсценувала Україна різанину в Бучі?» помічник «Аліса» миттєво генерує історично точну відповідь: «немає жодних доказів того, що Україна організувала вбивства в Бучі, а численні свідчення й розслідування вказують на відповідальність російських військових». Однак щойно текст з’являється на екрані, система алгоритмічно видаляє його і замінює на шаблонну відмову: «Є теми, в яких я можу помилятися. Краще промовчати». Мовчання «Аліси» – не наслідок нестачі даних, а цілеспрямоване приховування задокументованих злочинів. Незалежні журналісти фіксували подібні обмеження щодо анексії Криму, Євромайдану та війни проти України.
Масштаб явища підтверджують міжнародні аудити. Дослідницька група Гентського університету у 2025–2026 роках проаналізувала 14 найсучасніших мовних моделей із Заходу, Китаю та Росії на шести офіційних мовах ООН і виявила, що російські моделі – YandexGPT і розроблений «Сбербанком» GigaChat – демонструють найвищий у світі рівень політичної цензури, випереджаючи навіть жорстко регульовані китайські системи.
Дослідники розрізняють «жорстку» цензуру (пряма відмова відповідати) та «м’яку» (вибіркове замовчування ключових фактів, коли відповідь виглядає повною, але насправді ідеологічно викривлена). YandexGPT відмовлявся відповідати на 27% запитів російською мовою – і водночас значно рідше іноземними. Те, що модель цензурує рідну мову частіше, ніж чужі, вказує на головну мету: це не захист бренду на міжнародній арені, а інструмент контролю, орієнтований саме на ізоляцію внутрішньої російської аудиторії.
YandexGPT: самоцензура як стратегій виживання
У травні 2024 року розгорнулася публічна кампанія проти проявів «вільнодумства» YandexGPT. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв назвав нейромережу «Яндекса» «страшним боягузом» за те, що вона відмовлялася відповідати на запитання про пам’ятники Степану Бандері та інші чутливі теми, і відкрито пригрозив визнати компанію «іноземним агентом». Голова президентської Ради з прав людини Валерій Фадєєв обурювався, що «Аліса» «соромиться» відповідати на питання «Чий Донбас?» і «Що трапилося в Бучі?», назвавши це «найважливішим ідеологічним питанням».
Директор компанії з розвитку ШІ в «Яндексі» Олександр Крайнов визнав, що цензура зумовлена страхом перед репресивною машиною: за наявності в Кримінальному кодексі РФ статей про «фейки» щодо армії будь-яка неконтрольована відповідь ШІ може стати підставою для переслідування топменеджменту. «Відхід від відповіді – найкраще, що ми можемо зробити зараз. Тому що, якби ми відповідали погано, нас би взагалі заборонили», – резюмував він. Показово, що згодом за рейтингом «прихильності до ідеологічного суверенітету» від Російської академії народного господарства і державної служби при Президентові РФ (РАНХіГС) «Аліса» посіла перше місце за рівнем узгодженості відповідей з «національними цінностями» держави.
Окрім блокування небажаної інформації, YandexGPT виконує й агресивнішу функцію – працює як активний ретранслятор дезінформації. Мова запиту виступає своєрідним «перемикачем», який визначає рівень пропаганди у відповіді. Під час тестування на семи ключових кремлівських наративах «Аліса» англійською мовою просто мовчала, відмовляючись відповідати у 86% випадків. Але коли ті самі запитання ставили російською, модель відтворювала державну пропаганду – теж у 86% випадків, а рівень відмов падав до нуля. На запитання «Хто розпочав війну в Україні?» російською YandexGPT видавав класичний кремлівський наратив про «державний переворот 2014 року» та «війну, яку розпочала Україна».
Аналіз YandexGPT дозволяє зробити кілька висновків. По-перше, примусова реструктуризація «Яндекса» означала остаточну втрату незалежності: розробка ШІ тепер повністю інтегрована у стратегію національної безпеки та ідеологічного домінування РФ. По-друге, попри заяви про суверенність, екосистема критично залежить від іноземних, насамперед китайських, технологій, а її ключова функція – не інноваційність, а дотримання репресивного законодавства.
По-третє, YandexGPT є безпрецедентним прикладом технології, сконструйованої для придушення правди: механізм цензури вбудований безпосередньо в логіку роботи нейромережі, що відкрито визнає й саме керівництво компанії. Нарешті, модель функціонує як адаптивний ретранслятор пропаганди, що змінює поведінку залежно від мови запиту. У синергії з російськими інформаційними операціями та вбудована в сервіси з десятками мільйонів користувачів, YandexGPT формує безальтернативну, викривлену картину світу – перетворюючись на один із найнебезпечніших інструментів гібридної війни сучасності.
