Тімоті Снайдер: Демократія – це дія, а не данність

Тімоті Снайдер: Демократія – це дія, а не данність
20 травня 2014.

Київ, 21 травня 2014 р. – Україна довела, що вона є плюралістичною і демократичною країною, але боротьба за демократичні цінності і далі триває. Таку загальну думку було висловлено в Українському кризовому медіа-центрі під час заключного прес-брифінгу конференції «Мислити з Україною», в якій взяли участь понад 30 провідних інтелектуалів з України, Росії, США, Франції, Німеччини, Польщі та інших країн. На прес-брифінгу спікери були одностайними: те, що відбувається в Україні, – є боротьба, в якій мають брати участь інтелектуали по всьому світу.

На початку прес-брифінгу організатори конференції висловили задоволення результатами п’ятиденного симпозіуму, який викликав значний інтерес серед громадськості та засобів масової інформації.

Професор Тімоті Снайдер з Єльського університету сказав: «Ми приїхали сюди, щоб висловити солідарність з нашими українськими колегами, і були зворушені тим, наскільки вони були солідарними з нами. Ми зворушені і вражені не тільки тим, що українці брали участь нарівні, але часто навіть перевершували нас у дискусіях про права людини, Європу, культуру після Майдану, геополітику, тоталітаризм, історію і пам’ять. Ми розчулені тим, що вони зазвичай знають більше про нас, ніж ми про них».

«Цілком очевидно, що Майдан є одним із ключових моментів в історії демократії, – каже Леон Візельтір, літературний редактор The New Republic. – Коли прийде час для написання історії демократії, він стане одним із «святих» місць… мирських «святих» місць».

Пан Візельтір зазначив, що його вразило «розмаїття висловлюваних думок і сила духу учасників». Він також зауважив: «До того, як я приїхав в Україну, складалося враження, що демократія і плюралізм в Києві та Україні, і особливо у Києві, є проектом, гіпотезою, експериментом, або мрією. Приїхавши до Києва, я побачив, що це не зовсім не мрія, це реальність. Це те, що насправді існує».

Стосовно майбутніх президентських виборів в Україні спікери підкреслили важливість виборів у демократичному процесі. «Є країна, Україна, де вибори є дуже важливими, і сусідня країна, Росія, де вибори є чимось на кшталт театру, – каже Тімоті Снайдер. – Ці вибори мають відбутися, розвиваючи ідею, що вибори – це особиста відповідальність кожної людини».

Далі пан Снайдер додав: «Саме через те, що вибори є такими важливими, що вони належать до тих речей, за які треба боротися, що демократія – це вчинки, а не данність, ми спостерігатимемо за актом справжньої мужності… Ми побачимо відважних бабусь і сміливих молодих людей на голосуванні навіть попри існуючу силу спротиву. Ми станемо свідками голосування як акту мужності».

Професор Карл Шлегель, один з провідних фахівців Німеччини з російської історії та німецько-російських відносин, підтвердив точку зору пана Снайдера і зазначив: «Я не можу собі уявити, як люди через тиждень ітимуть на виборчі дільниці, щоб заповнити свої бюлетені. Мені здається, що це дійсно вимагатиме великої сміливості».

Спікери на прес-брифінгу спростували заяви російських ЗМІ про переважну більшість фашистів на Майдані. Пан Шлегель: «Що я виніс з конференції, то це те, що звинувачення України Росією у фашизмі – перш за все брехлива пропаганда. Всім зрозуміло, що на Майдані та на інших зібраннях людей могли бути радикальні сегменти,але так само всім відомо, що ті, хто виходили на Майдан, починаючи з листопада, не представляють ані фашистський, ані націоналістичний рух, а саме демократичний».

Пан Візельтір пішов ще далі, додавши: «Очевидно, що автори заяв, що українці фашисти, самі є фашистами. І це потрібно для того, щоб приховати фашистську природу режиму Кремля, адже Москва хоче, аби люди думали, що фашисти – тут».

У відповідь на питання про сприйняття українського фашизму у Німеччині, Тімоті Снайдер відзначив три причини «моральної кризи» (як він її назвав) у ставленні до України загалом і довірі до російської лінії. «Одна з них – це потужне бажання нічого не робити, – сказав він. – Якщо на Майдані «фашисти», то можна нічого не робити. Трохи соромно буде чесно подивитися на людей, які готові іти на ризик і помирати за ті речі, що ми маємо щодня як данність. «Фашизм» – це ярлик, який дозволяє Німеччині не діяти».

Також залишається сприйняття України як колонії, каже Т.Снайдер. «На думку Гітлера ця територія була населена «недолюдьми». Дуже страшно чути, коли колишні канцлери обговорюють Україну не як справжню державу, а українців вважають несправжніми людьми, не такими як решта. Це продовження саме колоніального світосприйняття, яке Німеччина вже мала б давно подолати».

«Як тільки ви визнаєте, що Німеччина нічого не робитиме, і залишатиметься сприйняття України як несправжньої держави, а українців як несправжнього народу, ви наблизитеся впритул до російської геополітичної позиції. Тоді Росія має «законні інтереси». Варто лише визнати це, і ви опинитеся у світі геополітики і влади на противагу світові європейських норм і закону», – продовжує пан Снайдер.

«Я вважаю, перед нами тривала боротьба, – говорить Карл Шлегель. – І битви відбуватимуться у столицях інших країн, включно з Північною Америкою». Водночас він висловив оптимізм щодо завершення української боротьби. «Шанси на перемогу хороші. Я переконаний, і в мене є відчуття, що ця боротьба набуде підтримки не тільки від держав та керівників держав, а також від людей. І ми, представники інтелектуальних кіл, маємо обговорювати, якими засобами надавати підтримку».

* * *

Спікери брифінгу:

Тімоті Снайдер – професор історії Єльського Університету та постійний член Інституту гуманітарних наук у Відні.

Леон Візельтір – літературний редактор The New Republic з 1983 року. Автор книги Kaddish та численних статей про культуру та політику, зовнішню політику і права людини, Ізраїль та єврейську історію.

Карл Шлегель – німецький історик. З 1990 по 1994 рік викладав історію Східної Європи в Констанцькому університеті, а з 1994 року до виходу на пенсію у квітні 2013 року – в Європейському університеті Віадріна у Франкфурті-на-Одері.

* * *

Конференція «Мислити з Україною» відбулася 15-19 травня 2014 р. в Києві та об’єднала лідерів з царини мистецтва, літератури і науки з усього світу навколо серії публічних дискусій з українськими колегами про значення українського плюралізму для майбутнього Європи, Росії та світу.
Безпрецедентна зустріч міжнародних та українських інтелектуалів ініційована Леоном Візельтіром з The New Republic та Тімоті Снайдером з Єльського Університету.
Серед учасників конференції були Бернар-Анрі Леві, Адам Мічник, Іван Крастєв, Бернар Кушнер, Вольф Бірманн, Віктор Єрофєєв, Агнешка Голланд, Славенка Дракуліч, Карл Шварценберґ.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Теги:
Більше новин по темі