Прогрес у реформах у липні 2015 року

Прогрес у реформах у липні 2015 року
03 серпня 2015.

1) Нова патрульна служба Національної поліції почала свою роботу у Києві. Це перший пілотний проект. Естафету прийняли Луцьк, Харків, Одеса – у цих містах розпочалося навчання оновленої патрульної служби. Відбір кандидатів на навчання стартував у  Дніпропетровську, Миколаєві, Ужгороді. Загалом реформу планують завершити за два роки.

2) Кадрове оновлення Державної прикордонної служби України. З 1 серпня служба почала прийом анкет від військовослужбовців-пошукачів, бажаючих увійти до особового складу окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» – підрозділу, що здійснює охорону кордону у столичних аеропортах Бориспіль, Жуляни та Гостомель.

3) Формування нового кадрового складу прокуратури. 15 липня 2015 року набрав чинності новий Закон «Про прокуратуру». У зв‘язку із цим Генеральна прокуратура оголосила відкритий конкурс на заняття посад у новій структурі прокуратури в Україні. Результатом такого підходу має стати якісна зміна особового складу прокуратури вже до кінця поточного року.

4) Формування кадрового складу Національного антикорупційного бюро. У НАБ відібрали 219 кандидатів на посаду детективів. Цього тижня з ними мають провести психологічне тестування. Наступний, четвертий етап відбору, пройде у форматі співбесіди.

5) 100 центрів безоплатної вторинної правової допомоги розпочали свою діяльність в Україні з 1 липня 2015 року. Центри надають безоплатну правову допомогу соціально незахищеним верствам населення у цивільних та адміністративних справах. Окрім надання допомоги в основоположному праві людини – доступі до правосуддя, центри є надзвичайно важливим інструментом допомоги для людей у сферах, де уряд змінює свою політику – надання субсидій, тарифній політиці, пенсій тощо. Система безоплатної правової має суто прикладний характер і покликана допомогти людині у вирішенні її повсякденних проблем, що виникають через спілкування з органами влади. Відтак ця система також і сприятиме реформі децентралізації.

6) Модернізація освіти. На початку липня почалася робота з формування Інституту модернізації змісту освіти. Інститут є відповідальним за національні навчальні програми, методику навчання і підготовку, а також за встановлення управлінських стандартів у галузі освіти. Інститут, побудований згідно до найкращих міжнародних освітніх практик, сприятиме модернізації української освітньої галузі.

7) Початок процесу формування системи контролю над безпекою харчових продуктів: Кабмін призначив голову  Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка об’єднає 5 різних контролюючих служб, та схвалив положення про цю службу. Формування Держпотребспоживслужби має врегулювати найбільші проблеми у царині контролю над безпекою і якістю харчових продуктів, що виробляються в Україні та полегшити вихід вітчизняних виробників на європейський ринок.

9) Місцеве управління і децентралізація. Рада схвалила у першому читанні проект змін до Конституції України щодо децентралізації, новий закон про місцеві вибори та призначила дату проведення цих виборів – 25 жовтня 2015 року. Оновлення мандату органів місцевого самоврядування – наріжний камінь реформи державного управління я Україні.

27 липня Конституційний суд України  ухвалив позитивні висновки щодо проекту змін до Конституції України у частині децентралізації. У своєму висновку КС зазначив, що «управління правової експертизи Конституційного суду не бачить порушення прав громадян у зв’язку із запропонованими змінами до Конституції у частині визначення окремим законом з приводу управління в окремих районах Донбасу».

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлового господарства оголосило, що до 15 серпня 2015 року близько 10% громад зможуть ухвалити рішення про об’єднання, відтак місцеві вибори відбудуться у межах їхнього нового поділу. Станом на 1 серпня процес об’єднання відбувся у більш ніж тисячі громад.

10) Макрофінансова стабільність. Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб – один з головних інститутів, що допомагає врегулювати питання вкладників ліквідованих банків – отримав потрібні для цього повноваження. Також Верховна Рада надала НАК «Нафтогаз України» додаткові інструменти впливу у взаєминах із боржниками, що у кінцевому підсумку сприятиме фінансовому оздоровленню компанії – одного з найбільших тягарів для державних фінансів. Зрештою Верховна Рада запровадила нові критерії встановлення тарифів на комунальні послуги, які не зможуть бути нижчими за ринкові. Ці розрізнені заходи є частиною головної структурної реформи в Україні – оздоровлення державних фінансів України.

Верховна Рада також поліпшила інституційну спроможність і незалежність Національного банку України. Президент підписав два закони, які усувають низку обмежень у діяльності НБУ, що, зрештою, сприятиме підвищенню стабільності фінансових ринків. Відповідні закони є частиною програми реформування банківського сектору і відповідають програмі співпраці з МВФ.

11) Покращення інвестиційного клімату. Кабінет Міністрів України спростив і поліпшив роботу морських портів в Україні. 7 липня 2015 року уряд на своєму засіданні затвердив чотири постанови, що стосуються логістики, управління та вартості послуг морських портів в Україні. Одна з постанов врегульовує питання екологічного контролю баластних вод – одного з найболючіших для бізнесу, чим упродовж тривалого часу переймалися провідні бізнес-організації в Україні – Американська Торговельна Палата і Європейська Бізнес Асоціація.

Верховна Рада України також запровадила нове правове регулювання фітосанітарного контролю. Новий закон про карантин рослин усуває усі корупційні чинники на ринку зерна та забезпечує відповідність українського законодавства міжнародним вимогам у сфері карантину рослин.

12) Відкрита і передбачувана робота Антимонопольного Комітету України. З 21 липня 2015 року  АМКУ почав оприлюднювати свої рішення. Того ж дня АМКУ затвердив принципи калькуляції штрафів та «амністію» щодо вчинення концентрації без отримання дозволу. Цих рішень від АМКУ вимагали віддавна. Комітету, який має і повинен мати досить широкі повноваження, важливо бути максимально прозорим і передбачуваним. Перші кроки нового складу АМКУ свідчать про запровадження нової цивілізованої корпоративної культури.

13) Прозорість власності. Верховна Рада відкрила доступ до реєстрів власності в Україні. Відтепер кожен зможе безоплатно дізнатися про об‘єкти власності, зареєстровані на будь-яку іншу особу. Передусім це нововведення є інструментом боротьби із корупцією, відкриваючи неспівставні декларовані доходи і видатки посадових осіб. У цілому ж відкритість даних посилює довіру та доброчесність у суспільстві.

14) Ефективні державні закупівлі. Понад 300 розпорядників бюджетних коштів приєдналися до системи електронних державних закупівель Prozorro. Наприкінці липня їхні лави поповнила Київська міська радаОкрім істотної економії бюджетних коштів (у середньому 12-20%), простіша система державних закупівель посилює конкуренцію і інтерес чесного бізнесу до поставок для держави. Разом із тим Верховна Рада не змогла схвалити текст проекту 2087а щодо дерегуляції у сфері державних закупівель – на його ухвалення очікують у вересні. Тоді ж Кабмін планує внести до Верховної Ради проект закону про застосування електронних процедур до закупівель понад порогові суми.

15) Державна служба. Попри тривале обговорення, проект нового Закону «Про державну службу» профільний комітет парламенту депутатам так і не запропонував проголосувати. Відтак розгляд документа перенесли на осінь. Це відкладає кадрове і інституційне оновлення державної служби – один з ключових елементів у переході до нової якості державного управління в УкраїніРазом із тим Президент вніс на розгляд парламенту проекти законів про Кабінет Міністрів України та про центральні органи виконавчої влади, які є наріжними для комплексної реформи державної служби.

16) Податки. Верховна Рада України знайшла компроміс у болючих для бізнесу питаннях – використання касових апаратів та запровадження системи електронного адміністрування ПДВ. На думку бізнесу ці нововведення створюють надмірний тягар, натомість держава планує використати ці норми для боротьби з ухиленням від сплати податків. Обидві норми почали діяти з 1 липня. Проте дискусія щодо них триватиме і у рамках більш широкого обговорення податкової реформи, запуск якої Міністерство фінансів анонсувало на вересень 2015 року.

Врегулювання проблеми надмірної сплати податку на прибуток. Міністерство фінансів врегулювало багаторічне проблемне питання для бізнесу щодо переплати податку на прибуток. Своїм наказом №651 Мінфін унормував процедуру зарахування усіх авансових платежів податку на прибуток з огляду на різну класифікацію кодів бюджетних надходжень.

17) Реформа охорони здоров’я. Верховна Рада загальмувала процес реформування системи охорони здоров’я: парламент не ухвалив проекти законів щодо «автономізації» медичних закладів (2109а, 2110а, 2111а), що є одним зі базових елементів реформи. З огляду на важливість цих проектів як для реформи з децентралізації, так і для бюджетного процесу, очікується, що вони стануть пріоритетами для роботи парламенту у вересні 2015 року.

Поділитися у соцмережах

Twitter