Україна ініціює створення Національного агентства з розшуку та розпорядження майном, здобутим через корупційні злочини – Мінюст, Генпрокуратура, громадські активісти

Україна ініціює створення Національного агентства з розшуку та розпорядження майном, здобутим через корупційні злочини – Мінюст, Генпрокуратура, громадські активісти
19 серпня 2015.

Київ, 19 серпня 2015 року – Міністерство юстиції, Генеральна Прокуратура та громадські активісти ініціюють створення Національного агентства (далі – Агентства), спеціалізацією якого стане розшук та розпорядження активами, отриманими внаслідок чинення корупційних та інших злочинів. Про це представники зазначених сторін заявили на  прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, що відбувся в рамках проекту «Український медіа-центр реформ.

Аргументуючи необхідність створення нової інституції, Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції, зазначила, що результат роботи правоохоронців у царині розслідувань корупційних справ колишньої влади є незадовільними. Відтак, модель роботи по цих справах має зазнати змін. «Державні органи не показали той результат, на який очікувало суспільство. За півроку 2015 року повернуто до бюджету корупційного майна на суму 7 865, 77 грн. Тоді як надходження за цією статтею передбачені у розмірі 1, 5 млрд. грн», – заявила Дар’я Каленюк.

Наталія Севостьянова, заступник міністра юстиції України, зізналася, що під час зустрічі з колегами з ЄС та США їй постійно доводиться чути запитання про зволікання органів прокуратури щодо надання підтверджуючих документів задля арешту активів колишніх українських можновладців за кордоном. Та, навіть якщо такі відомості й надаються, то закордонні колеги хочуть мати впевненість у прозорій процедурі розпорядження ним. Цю тезу також підтримала і  Ганна Гопко, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах. «Тільки за часів Януковича, за різними розрахунками, було вивезено понад 30 мільярдів доларів, – заявила народний депутат. – Але чи ефективно спрацювали ті органи,  які задіяні до повернення цих активів, – Міністерство юстиції, Генеральна прокуратура? 8 тисяч гривень із мільярдів доларів  – це мізерна сума», – зазначила Ганна Гопко. Вона підкреслила, що міжнародні партнери не можуть розпочати процедуру повернення заарештованих активів в Україну, доки не отримають належних доказів від української сторони, остання ж демонструє практично повну бездіяльність, що може бути свідченням або непрофесіоналізму, або саботажу, або корумпованості працівників відповідних органів.

З іншого боку, українські прокурори працюють за існуючими, застарілими, нормами закону, що значно знижує їхню ефективність. Відтак нове Агентство має усунути недоліки, існуючі в процесі розслідування злочинів корупціонерів. «Якщо у слідчого, який веде справу в Україні, є запитання до іноземних інституцій щодо статусу активів, то він, за існуючою процедурою, має направити запит, можливо навіть через Міністерство юстиції для того, щоб воно потрапило до міністерства юстиції іншої країни, аби те вже спустило його «вниз», – це може тривати до 30 діб. Це занадто довго. За цей час активи, по яких є питання,  «випаровуються». За умови появи нового Агентства все значно спроститься: будь-який слідчий будь-якого органу зможе звернутися до Агентства за конкретною інформацією. Його представник, контактує по закритих каналах зв’язку з іншими подібними агентствами, які є у всьому світі. І вже того ж дня зможе надати вичерпну інформацію слідчому, – пояснила Наталія Севостьянова. – Це дуже важливий інструмент, який допоможе ефективно й швидко розшукувати такі активи».

Ідея створення Агентства формалізована у вигляді проекту закону «Про створення Національного Агентства України з питань розшуку та розпорядження активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». 19 серпня на своєму засідання Кабінет міністрів України погодив цей документ і ближчим часом має внести його до парламенту.

Віталій Касько, заступник Генерального прокурора України, голова міжвідомчої робочої групи з координації повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, зазначив, що інституції, подібні до Агентства, що створюватиметься в Україні, існують у всіх країнах ЄС. «Дуже важливо, що Україна відразу обрала шлях, яким наразі лише збираються йти країни ЄС, де розпочато процес об’єднання функцій пошуку активів і їхнього розпорядження [в одній інституції]. Агентство в Україні буде передовим навіть серед агентств Європейського Союзу», – наголосив Касько.

Ганна Гопко наголосила на необхідності внесення теми створення Агентства до порядку денного засідання Національної ради реформ, 27 вересня: якщо у вересні буде ухвалено законопроекти, Агентство зможе розпочати роботу вже у грудні. Учасники прес-брифінгу висловили переконання, що за умови паралельної роботи Антикорупційного бюро, Національної агенції з протидії корупції і Агентства, ситуація в царині боротьби з корупцією значно покращиться. «Можливо, процес буде трохи затяжним, але він є життєво необхідним для того, щоб створити кращі практики і започаткувати нову структуру, щоб кожен чиновник і громадянин чітко зрозумів: він не зможе красти – інакше буде нести відповідальність», – підсумувала Ганна Гопко.

Крім того, під час прес-брифінгу в УКМЦ, заступник Генпрокурора представив два законопроекти, що мають вдосконалити інститут арешту майна та інститут спеціальної конфіскації. Головна ідея нововведень – змістити фокус із статуси особи на характеристику майна. У такий спосіб правоохоронці намагаються унеможливити спроби корупціонерів перевести майно, набуте злочинним шляхом, на третіх осіб, й уникнути покарання.

Поділитися у соцмережах

Twitter