Київ, 26 серпня 2015 року – Україна знаходиться у доволі складній ситуації напередодні опалювального сезону. Наразі обсяги природнього газу, закачаного у сховища, не є достатніми для проходження опалювального періоду. Таку тезу озвучили народні депутати, учасники круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі. Наталія Кацер-Бучковська, народний депутат України, голова підкомітету Верховної Ради України з питань сталого розвитку, стратегії та інвестицій, посилаючись на дослідження, що провели міжнародні експерти з більш ніж 11 країн світу в Україні, у контексті підготовки до опалювального сезону, зазначила, що дефіцит вугілля в Україні, залежно від погодних умов, може скласти 7-20 млн. тонн. За її словами, експерти порадили Україні, насамперед, диверсифікувати джерела постачання газу та сконцентруватися на заходах із енергоефективності та енергозбереження. «Це один зі стратегічних напрямків, оскільки Україна споживає у три рази більше, ніж середньостатистичний громадянин ЄС. І за підрахунками експертів, за умови скорочення споживання енергії вдвічі чи втричі ми могли би відмовитися від поставок газу з Росії та субсидіювання даної галузі», – акцентувала народний депутат.
Цю тезу підтримав і народний депутат Олексій Рябчин, голова підкомітету Верховної Ради України з питань енергозбереження та енергоефективності. На його переконання, «кульгає» не стільки ухвалення законів, скільки їхня імплементація, яка вимагає координації зусиль низки міністерств. Народний депутат зазначив, що комплексні державні програми з енергоефективності здатні, окрім економії енергетичних ресурсів, ще й стимулювати економіку окремих регіонів, бо сприятимуть створенню додаткових робочих місць. Важливо донести думку до міжнародних партнерів, що це не витрати бюджету, а інвестиції у майбутнє. «Якщо ми не надаємо людям можливість споживати менше саме теплової енергії – це злочин. Бо ви можете вимкнути світло, контролювати споживання води, але не маєте технічної можливості прикрутити вентель [у багатоквартирних будинках]», – зазначив Олексій Рябчин. Натомість, держава обирає інший шлях, вдаючись до адміністративних заходів – понижуючи нормативи рівня тепла у житлових приміщеннях та підвищуючи тарифи. «Мені більш до вподоби європейський підхід, коли людей не примушують до економії через фіскальні методи, а спонукають свідомо змінювати поведінку, наслідком якої є менше споживання енергії», – пояснив народний депутат.
Вікторія Войцицька, народний депутат України, секретар комітету ВРУ з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, нагадала, що забезпечення незалежності енергетичного сектору України від Росії є одним із ключових завдань, під якими підписались політичні сили при укладанні Коаліційної угоду. Проте цієї мети досягти не вдалося. «За рік ми є залежними від Росії через газ, а тепер ще й імпортуємо електроенергію і будемо імпортувати, як заявив вчора міністр енергетики і вугільної промисловості, ще й вугілля. Виникає величезне питання: чого ми досягли?», – задається питанням Вікторія Войцицька. Водночас, для власного видобутку природнього газу, який міг би дозволити полегшити вирішення питання енергобезпеки, створені вкрай несприятливі умови. «Приватні видобувні компанії згортають свої інвестиційні програми. Наразі, порівняно з минулим роком, напевно, ми недорахуємося півмільярда кубометрів газу, які нам доведеться купувати у Європи (але у нас є обмеження по реверсу), або у Росії», – підкреслила депутат.
Тема вугілля, на думку Вікторії Войцицької, заполітизована. «З боку держави є намагання зробити все, щоб не піти на шантаж з боку компанії ДТЕК, яка погрожує відключеннями. Але скидається на те, що уряд вбачає єдиний варіант боротьби з таким шантажем у закупівлі закупати вугілля в Росії», – зазначила народний депутат. На переконання Войцицької, приватизація об’єктів ПЕК має бути. Але поспішати у цьому питанні не варто. Влада має керуватися не необхідністю наповнення державного бюджету коштом проданих активів, а прагненням створити прозорий ринок, на який будуть залучені професійні інвестори. Зокрема, Вікторія Войцицька нагадала, що японський уряд, з яким співпрацює українська сторона, пропонує, передусім, модернізувати відповідні підприємства, тоді вартість об’єкта у рази збільшиться.
