Проект реформи освітньої сфери погіршує умови існування в Україні позашкільної освіти – представники закладів позашкільної освіти

Проект реформи освітньої сфери погіршує умови існування в Україні позашкільної освіти – представники закладів позашкільної освіти
24 листопада 2015.

Київ, 24 листопада 2015 року – Підвалини реформи децентралізації та освітньої сфери, на які пристала Україна, можуть суттєво погіршити умови позашкільної освіти чи, навіть, призвести до її зникнення. Таку точку зору під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі висловили представники позашкільної освіти.

Шаліт Олександр, голова президії Всеукраїнської ради директорів шкіл естетичного виховання, зазначив, що наразі, позашкільна освіта фінансується залежно від кількості мешканців населених пунктів, а не кількості учнів, як це відбувається зі школами. За умови збереження такого підходу в умовах реформи децентралізації заклади позашкільної освіти, ймовірно, першими підуть «під ніж». «В маленьких містах, з населенням 17-25 тис людей, місцеві податки не забезпечать фінансування закладів освіти й культури. В таких умовах заклади позашкільної освіти – перші приречені на знищення», – зазначив Шаліт Олександр.

Цю тезу розвинув Микола Лук’янчук, директор Київської дитячої музичної школи № 3 імені Віктора Косенка. «Кожний митець – то є штучний товар. Навчання є індивідуальним. Фактично ж, в умовах децентралізації нам пропонується перейти від такого підходу до, так би мовити, «масового виробництва». Для музичних шкіл це не можливо. І першими, хто зазнає в цьому контексті втрат, будуть музичні школи депресивних районів, які просто не в змозі будуть фінансуватимуть ці заклади», – переконаний Микола Лук’янчук.

Ще категоричнішими у своїх оцінках – батьки. «Якщо музичні школи закриватимуть, то залишиться лише один вибір – комерційні позашкільні заклади, одна година навчання в яких вартує стільки ж, скільки місяць занять у державних закладах. Це близько 120 грн. Нажаль ми не отримуємо заробітну платню на європейському рівні – у кілька тисяч євро. Тож 90% тих, хто наразі навчаються у музичних школах, будуть змушені покинути навчання. Таке враження, що держава налаштована не на вирощування освічених людей, а на підготовку кримінальних елементів. Але, як відомо, держава, яка економить на школах, починає будувати в’язниц!», – заявив Євген Плешаков, батько учениці Київської дитячої музичної школи № 3 імені Віктора Косенка, ще категорічні

Окрім того, у представників позашкільної освіти викликають побоювання пропозиції змінити підходи у побудові з ними трудових взаємин. Йдеться про перехід на контрактну форму – відповідні новації закладені у змінах до низки законів у царині культури й освіти й уже проголосовані парламентом у першому читанні. «За цими документами всіх працівників, які уже працюють, пропонують перевести на контрактні угоди. Це протирічить не тільки Конституції України, а й низці конвенцій Міжнародної організації праці. Крім того, проект закону про освіту, який наразі активно обговорюється, скасовує надбавки для працівників позашкільної освіти, гарантії щодо збереження середнього рівня заробітної платні тощо», – вважає Галина Гайдук, заступник голови профспілки працівників культури України.

Зі свого боку Павло Хазбей, заступник міністра освіти й науки України, який завітав на прес-брифінг, запевнив його учасників, що дискусії щодо проекту нового закону «Про освіту» й досі тривають, тому всі бажаючі можуть долучитися до неї. Також він публічно визнав, що МОН не тільки розділяє побоювання освітян щодо майбутнього позашкільної освіти в ході здійснення реформи децентралізації, а й шукає шляхи вирішення озвучених проблем. «Погоджуюся, що є великі ризики. Буквально вчора (23 листопада – прим. УКМЦ) мали розмову з заступником міністра регіонального розвитку і думаємо, що треба ввести певні нормативи на позашкільну освіту, запровадити певні запобіжники, аби заклади не зникли. Тож міністерство з вами по одну сторону і дбатиме про розвиток дітей», – запевнив Павло Хобзей.

Поділитися у соцмережах

Twitter