З кожним роком все більше проблем із захистом культурної спадщини – молоді наковці анонсували міжнародну конференція «Людина і ландшафт: географічний підхід в археології первісності»

З кожним роком все більше проблем із захистом культурної спадщини – молоді наковці анонсували міжнародну конференція «Людина і ландшафт: географічний підхід в археології первісності»
01 лютого 2016.

Київ, 1 лютого 2016 року – 3-5 лютого 2016 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка проходитиме конференція «Людина і ландшафт: географічний підхід в археології первісності». Захід анонсували представники громадського об’єднання «Центр палеонтологічних досліджень» імені Хведора Вовка та інші молоді науковці на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. Це перша в Україні міжнародна конференція археологів та спеціалістів з природничих наук із проблем взаємодії природи і суспільства у широкому часовому і просторовому контексті, розповів Олександр Кириленко, голова ГО, аспірант КНУ. За його словами, цілями «Центру палеонтологічних досліджень» є популяризація антропологічної, археологічної та історичної наук, щоб зробити ці напрямки більш актуальними, проведення археологічних досліджень, а також охорона культурної спадщини. «Адже з кожним роком ми бачимо все більше й більше проблем, пов’язаних із захистом культурної спадщини, у тому числі, археологічної, – зазначив Олександр Кириленко. – Ця конференція покликана на об’єднання різних напрямків досліджень різних науковців з різних дисциплін».

За словами Павла Шидловського, наукового консультанта ГО, кандидата історичних наук, доцента, у сучасній науці є низка проблем, зокрема, фінансових. «Держава відмовляється фінансувати наукові програми, теж саме ми спостерігаємо у вищій школі, по суті справи, з одного боку, у суспільстві значно падає рейтинг науковця як дослідника, але з іншого боку, ми спостерігаємо тенденцію до того, що тільки незалежні дослідження та центри можуть подолати академічний елітаризм і наукову ізоляцію», – переконаний науковий консультант. Проте, на це потрібні кошти, і підтримують науковців передусім самі громадяни та закордонні партнери. Як зауважив науковець, вихід із сьогоднішньої ситуації – це подолання вітчизняної наукової замкненості, коли наука затиснена у межах офіційних установи. «Це дасть можливість входження української наукового доробку в європейський та світовий простір, що значно підвищить рейтинг самої України», – вважає Павло Шидловський.

Зокрема, завдяки конференції «Людина і ландшафт: географічний підхід в археології первісності» українські наукові дослідження стануть доступними для світових науковців та експертів. Проблематика конференції особливо актуальна у сучасний момент розвитку суспільства з огляду на кардинальні природні зміни та потужний техногенний тиск на навколишнє середовище. На конференції плануються висвітлити результати комплексних археологічних досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, зазначили організатори заходу.

Як розповів Євгеній Слєсарєв, член ГО, студент Києво-Могилянської академії, у конференції візьмуть участь понад 70 учасників. Це й біологи, геологи, географи та інші наковці. Запрошені спеціалісти з основних університетських центрів та наукових установ, серед яких: Університет Сорбонни, Національний музей природничої історії (Франція), Інститут археології Варшавського Університету (Польща), Королівський природничий музей (Бельгія), Інститут пре- і протоісторії (Німеччина), Кембриджський університет (Великобританія), Бернський університет (Швейцарія). Також приїдуть науковці з Білорусії, Грузії та інших країн.

Аліса Семенова, член ГО, співробітник музею М.С. Грушевського, розповіла, що молоді науковці збирають кошти на проведення цієї конференції, до чого можуть доєднатися усі зацікавлені особи до 5 лютого. За її словами, для популяризації серед населення національної культури, традицій та історії учасники ГО «Центр палеонтологічних досліджень» імені Хведора Вовка готують цикл передач для Інтернет-користувачів.

Поділитися у соцмережах

Вконтакте Twitter