Процедура в’їзду іноземців до Криму є довгою, забюрократизованою та ставить перешкоди для незалежної правозахисної, адвокатської та журналістської роботи на півострові – есперти-правники

WATCH IN ENGLISH

Київ, 29 лютого 2016 року – «На жаль, на території окупованого Криму Україна як держава не може самостійно захищати права своїх громадян. Однак, при цьому вона часто ставить непереборні бар’єри перед тими, хто готовий це робити, наприклад, перед правозахисниками і адвокатами», – заявила під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі  Тетяна Печончик, керівник Центру інформації з прав людини. На території півострова де-факто захищати права українських громадян можуть лише російські адвокати, нагадала вона. «Їх взагалі немає у переліку категорій громадян, яким Україна може надавати спеціальній дозвіл на в’їзд до Криму. Тому всі поїздки російських адвокатів до Криму знаходяться поза законом та українським правовим полем», – пояснила Тетяна Печончик. 16 вересня 2015 року Кабмін ухвалив нову постанову, внісши зміни у порядок в’їзду іноземців до Криму. За словами експерта, були внесені такі категорії громадян як журналісти, незалежні міжнародні правозахисні місії, однак суттєво це не вплинуло на саму можливість відвідувати іноземцю Крим. Так само залишилися й проблеми для в’їзду громадян України.  Загалом, сама процедура є довгою, забюрократизованою та ставить перешкоди для незалежної правозахисної, адвокатської та журналістської роботи у Криму, наголосила , керівник Центру інформації з прав людини.

Для того, щоб адвокати і представники міжнародних організацій могли заїхати до Криму, відповідно до українського законодавства, вони мають отримати звернення Міністерства закордонних справ України (МЗС) до Державної міграційної служби (ДМС), нагадала  Олександра Романцова, координатор проектів Центру громадянських свобод.  «За нашим досвідом, вже перше таке звернення до МЗС оброблялося більше місяця», – зауважила вона. – А коли отримали цей дозвіл і звернулися до ДМС, стикнулися з іншими проблемами, дрібними, проте складними для іноземних громадян. «Вже маючи звернення від МЗС, для того, щоб подати свої документи до ДМС, людина має приїхати обов’язково сама і персонально це зробити. Неможливо це зробити дистанційно або іншою мовою,тобто всі форми – виключно українською»,  – наголосила експерт.  Ще однією проблемою вона назвала видачу дозволу лише на 90 днів, причому вони відраховані від останнього штампу  в’їзду людини на територію до Криму. Наступний дозвіл слід отримувати вже за новим листом від МЗС. Тобто, є перепони дістатися до Криму для тих, хто насправді може попіклуватися про збереження прав та свобод громадян України на території Криму, переконана координатор проектів Центру громадянських свобод. «У нас з одного боку, люди, які поважають наш закон, ми їм чинимо перепони, а ті, кого це взагалі, вибачте за вираз, «не парить», ті просто використовують літак «Москва – Сімферополь», – заявила Олександра Романцова.

Дмитро Макаров, правозахисник (Російська Федерація), який з березня 2014 року бере участь у роботі Кримської польової місії з прав людини, а пізніше – у Польовому правозахисному центрі, розповів, що однією із вимог центру є збільшення кількості міжнародних спостерігачів. Проте, за його словами, звернувшись у лютому цього року за черговим спеціальним дозволом для в’їзду в Крим, отримав відмову від Державної міграційної служби, бо не мав нового листа від МЗС. «Складається парадоксальна ситуація – ті правозахисники, журналісти, адвокати, які намагаються добросовісно дотримуватися законодавства України, стикаються з різними бюрократичними перепонами», – заявив правозахисник.  Тому у випадках термінових звернень з Криму, ці люди, радше полетять через Росію, аніж проходитимуть цю довгу та вартісну процедуру, каже Макаров, тому порядок має бути змінено. «Крім того, саме законодавство про захист прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях також має бути доповнено одним простим пунктом, що в екстрених випадках, в особливих ситуаціях при узгодженні з МЗС, можливі виключення і можливий заїзд, в тому числі з території Росії, як це ми бачимо у випадках з візитами дипломатів та регулярними візитами російських адвокатів», – зазначив Дмитро Макаров.

Роман Мартиновський, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, заявив,  що експерти добиваються відмінити урядову постанову щодо порядку  в’їзду на територію Криму. У тому числі, і щодо українських громадян. За його словами, виходячи із так званого закону про окуповані території, де сказано, що громадяни України мають право вільно і безперешкодно в’їжджати і виїжджати з тимчасово окупованих територій при пред’явленні документу, що засвідчує особу. Мартиновський сказав, що у разі негативного результату в українських судах, звертатиметься до Європейського суду з прав людини. «Фактично суди продовжують, принаймні, стосовно позовів, які стосуються Криму, діяти у ручному режимі та, на жаль, при ухваленні рішень, в тому числі і судами, політика продовжує залишатися домінуючою в обґрунтуванні законності таких рішень», – вважає Роман Мартиновський.

Тетяна Печончик заявила, що учасники брифінгу вимагають вилучити з порядку те, що стосується громадян України, а стосовно іноземців вимагають спростити процедуру. Зокрема, змінити її з дозвільної на повідомну без тривалого оформлення, дозволити іноземцям подавати документи не тільки українською, а й англійською мовою, дати їм можливість подавати їх не тільки приїжджаючи на територію України і витрачаючи гроші й час, але й через консульські установи України за кордоном і розширити перелік категорій іноземців, яким може буде наданий такий дозвіл.