Зміни до законодавства про користування надрами створюють сприятливі умови для інвестора та значно зменшують корупційні ризики – автори документа

Зміни до законодавства про користування надрами створюють сприятливі умови для інвестора та значно зменшують корупційні ризики – автори документа
09 березня 2016.

Київ, 9 березня 2016 року – Відповідно до змін до постанов Кабміну №615 та №594 (від 30 травня 2011 року), відтепер спецдозволи на користування надрами надаватимуться майже виключно через аукціони. Як зазначили експерти, із понад 550 спецдозволів, виданих за 2014-2015 рік, за аукціонною процедурою було видано лише 15, у той час як решті вдалося уникнути участі в аукціоні. «Найбільш поширені корупційні схеми, які були закладені у діючі постанови – це можливість отримання ділянки надр в користування без аукціону через те, що на ній є цілісний майновий комплекс, або через участь на 25% у статутному капіталі компанії держави. На сьогоднішній день всі ці корупційні підстави виключаються. Кількість виключень з правила зменшена до абсолютного мінімуму – залишили тільки те, що справді необхідно», – розповіла Світлана Коломієць, заступник міністра екології та природних ресурсів, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Документ, розроблений експертами, передбачає також низку інших змін. «Ключова з них – це прозора процедура, яка не тільки створює сприятливі умови для інвестора, але й значно зменшує корупційні ризики. Вся інформація стає публічною: починаючи від того, які заявки подаються і коли вони подаються, ще до проведення конкурсу», – повідомила Юлія Ковалів, перший заступник міністра економічного розвитку та торгівлі. Вона зазначила, що відтепер конкурси на отримання спецдозволів на надра будуть транслюватися на сайті Державної служби геології та надр України. Крім того, інформація про будь які процедурні дії – надання дозволів, чи, навпаки, відмову – має бути опублікована на сайті Державної служби геології та надр.

Наступним нововведенням є те, що учасник аукціону ще до конкурсу отримуватиме геологічну інформацію, а також плани робіт на даній ділянці. «Тепер чітко зрозуміло, що знаходиться в лоті – які роботи тобі пропонує зробити держави для того, щоб використовувати ці надра. Досі було таким чином, що ти отримуєш дозвіл, а потім торгуєшся із Держгеонадрами для того, щоб тобі затвердили програму робіт», – пояснив Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання BRDO. «Відповідно, держава зі свого боку отримує механізм контролю – виконуються ці роботи чи не виконуються», – зазначила Юлія Ковалів. Важливою деталлю є те, що тепер бізнес, отримавши дозвіл, повинен бути ним користуватися: компанії надається 3 роки для проведення дослідження надр, і продовжити цей термін можливо лише один раз, ще на 3 роки. Як зазначила пані Коломієць, для цього виду робіт такий термін більш ніж достатній. «Якщо протягом року-двох жодних робіт на цій ділянці не проводиться, це буде підставою для призупинення або анулювання спецдозволу», – зазначила пані Ковалів. Таким чином, поправки унеможливили доволі поширену практику, коли компанії, отримавши дозвіл, не використовували його або через схеми передавали у користування іншим компаніям, у той час як інші добросовісні інвестори вже не могли зайти через існуючі обмеження.

Крім того, нововведення до постанови зобов’язують інвестора вказувати бенефіціара та усіх пов’язаних осіб. Експерти зазначили, що це суттєво допоможе розпізнати сумнівних інвесторів (наприклад, з реєстрацією на Кіпрі чи інших офшорах), і, знову таки, забезпечить державний контроль за користуванням надрами. «Тобто, якщо в компанії є група осіб, одна з яких не виконує робіт і не користується надрами, або має заборгованості з рентними платежами – відповідно, всі особи такої групи теж будуть обмежені в доступі», – зазначила Юлія Ковалів.

За словами Ольги Адамовської, співголови комітету з питань енергетики Американської Торгової Палати в Україні, робота над даним документом стала справді позитивним досвідом співпраці держави та бізнесу. «Це був реальний, а не декларативний діалог», – наголосила вона, зазначивши, що представники бізнесу могли брати участь у засіданнях, подавати зауваження і рекомендації – і до них здебільшого дослухалися. «Результат, який досягнуто, задовольняє в першу чергу інтересу бізнесу. Ці документи – дуже довгоочікуваний сигнал позитивних змін і ми сподіваємося, що ця робота буде продовжена», – підкреслила пані Адамовська.

Експерти наголосили, що вдосконалення державного регулювання, збільшення прозорості надрокористування і, відповідно, покращення бізнес-клімату надзвичайно важливі для України, особливо на тлі останніх тенденцій на енергетичному ринку. Пані Ковалів нагадала, що у зв’язку із падінням цін на енергоносії основні гравці енергетичного ринку планують на 35% скоротити свої інвестиційні програми, тож умови конкуренції за глобальний ринок капіталу стають ще жорсткішими. У той же час, на думку пана Гончарука, Україна має чим зацікавити іноземних інвесторів – наприклад, перспективою проектів на шельфі або видобутку літію, необхідного для виготовлення акумуляторів. Проте для початку змінити правила гри, і у цьому дуже багато залежить від активного громадського контролю за використанням надр – за допомогою тих механізмів, які стали доступними після останніх нововведень.

«Це перша quick win – швидка перемога – яка дозволить нам дати позитивний сигнал бізнесу, про те, що можна приходити сюди і отримувати дозволи на прозорих тендерних умовах, проте попереду ще дуже багато роботи», – зазначила Юлія Ковалів. Наступним кроком у даній сфері має стати реформування рентних платежів, у тому числі угод про розподіл продукції. «Маємо надії, що найближчими місяцями ми також значним чином покращимо і нашу рентну політику, особливо для великих нафтогазових проектів, які будуть реалізовуватися через угоди про розподіл продукції», – зазначила пані Ковалів. Третім кроком має стати глибоке реформування системи надрокористування, що потребуватиме внесення змін у Кодекс про надра. Довгострокова перспектива реформ передбачатиме, серед іншого, розробку системи екологічного страхування та посилення відповідальності компаній, які, зазначила Світлана Коломієць, у свою чергу потребують докорінної перебудови системи екологічного контролю», зокрема – реформи Державної екологічної інспекції.

Поділитися у соцмережах

Twitter