Київ, 7 квітня 2016 року – Для переходу атомних електростанцій (АЕС) в Україні у режим маневрування потужностей на АЕС потрібно здійснити ряд кроків у частині модернізації енергоблоків та реконструкції обладнання. Таку думку озвучив під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі Юрій Шейко, директор з виробництва-заступник виконавчого директора з виробництва ДП НАЕК «Енергоатом». «Не слід забувати, що ми експлуатуємо реакторні установки, де знаходиться ядерне паливо і хотілося б перед тим, як ми будемо займатися цими режимами маневрування, енергосистема має бути надійною», – наголосив представник ДП НАЕК «Енергоатом». Для розуміння, потреба у такому режимі виникає через різницю у попиті на енергоресурси протягом доби. Юрій Шейко розповів,що у 2015 році на основі дозволів, отриманих компанією, була проведена робота на енергоблоці №2 Хмельницької атомної станції з реалізації цього режиму. За його словами, було зроблено 21 цикл по розвантаженню і навантаженню енергоблоку з номінальним рівнем потужності 100% до 75%, і повернення назад. Це був перший крок на цьому шляху. «Для того, щоб у повній мірі прийти до вирішення цього питання, можливості проведення цього режиму, необхідно поступово поетапно проводить дослідну експлуатацію, допоки не вийдемо на 200 ефективних діб [циклів – ред. УКМЦ]», – зазначив Юрій Шейко.
Сергій Божко, голова Державної інспекції ядерного регулювання України, зазначив, що перед тим, як проваджувати практику режиму маневрування потужностей , ще у 2013 році була створена відповідна робоча група та отримані необхідні дозвільні документи. При цьому, за його словами, виходили з позитивних оцінок матеріалів, що обґрунтовують безпеку. «Маневрування потужностей для атомних електростанцій, які були спроектовані для роботи у базовому режимі, це світова практика. Це не перший унікальний випадок», – каже голова Державної інспекції ядерного регулювання України.
«Цей режим сьогодні вкрай необхідний для України. Але, йти на це бездумно, без відповідної підготовки, без відповідного моделювання і проведення відповідних дослідів, неможливо. Хоча, по факту, Енергоатом сьогодні бере участь у тижневому регулюванні», – заявив радник прем’єр-міністра України Костянтин Ущаповський. Будь-який енергоблок входить у режим підвищеної аварійності при переході на режим маневрування. Тому експлуатуючі компанії повинні обов’язково враховувати фактори додаткових ремонтних робіт , реконструкції та модернізації, пояснив Костянтин Ущаповський. І все це має бути описано і включене у програму переходу на нові режими. При цьому, постає питання фінансування. І серед іншого, за його словами, потрібно розглядати можливість компенсації «Енергоатому» витрат на ремонтні роботи для забезпечення більших об’ємів робот із реконструкції.
За словами Віталія Зайченка, заступника директора «Укренерго», за результатами випробувань, проведених на Хмельницькому блоці АЕС, експерти дійшли висновку, що якби такі блоки працювали протягом року, це дозволило б збільшити виробляти «Енергоатому» на 1 мільярд кВт/ год. «В той же час, за перший квартал цього року, втрати «Енергоатому» через балансові обмеження складають 2 мільярда кВт/ год.», – каже він. Це означає, що більш дешева електроенергія не використана споживачами, і ціна на ринку зростає для всіх. Тому бажано, щоб так працювали не один-два блоки, а більша кількість. Тоді це «дозволить забезпечити більш економічну роботу всієї енергосистеми» в нинішній ситуації, вважає заступника директора «Укренерго».
Працівники атомних станцій чітко усвідомлюють відповідальність, яку вони несуть за забезпечення безпеки АЕС, зауважив Олексій Лич, заступник голови профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України. Тому вони хочуть чітко розуміти, чи дійсно з 31 грудня 2016 року можна перейти на режим маневрування, оскільки, мовляв, у програмі уряду ця цифра була озвучена. «Враховуючи те, що сказали спеціалісти, фінансові ресурси «Енергоатому» та економіку України, ми розуміємо, що для впровадження за умови наявності достатньої кількості фінансових ресурсів 2 – 3 роки необхідно», – наголошує Олексій Лич.
При цьому, Світлана Кульчицька, заступник директора департаменту ядерної енергетики та атомно-промислового комплексу – начальник відділу розвитку атомно-промислового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, відповіла, що пріоритет безпеки у цьому питанні є першочерговим. Вона зауважила, що міністерство не змушує оператора терміново впровадити зміни режиму експлуатації, бо цього не можна зробити без проведення певних процедур. «У програмі уряду йшлося про розробку механізму впровадження. Треба відчувати різницю, що таке «впровадити», і що таке «розробити механізм». Це дві великі різниці», – акцентувала представниця Міненерго. Наразі, за її словами, «Енергоатом» розробляє мережеві графіки з чіткими строками та заходами, що включають у себе внесення змін у технічну документацію, модернізацію обладнання тощо.
Всі роботи, що проводяться, виконуються згідно з нормативними вимогами, зазначив Олег Годун, керівник служби проектної безпеки і паливовикористання ВП «Науково-технічний центр» ДП НАЕК «Енергоатом». За його словами, регламентом безпечної експлуатації блоку чітко сказано про можливість експлуатації блоку у перехідних процесах, тобто зниження потужності та її підвищення. «Це перехідний процес, і це практично те ж саме, що режим добового регулювання», – каже він. Слід дотримуватися швидкості завантаження і розвантаження, тоді все буде за регламентом.
Михайло Гашев, заступник голови НЕК «Укренерго», повідомив, що цьому процесу передувала велика робота. «Перших 10 циклів 2006 року готувалися 4 роки […] це не так, що раптом несподівано ми вирішили […] наступний етап, що був у 2015 році, готувався ще 8 років», – сказав він. Та зазначив, що абсолютно логічно, що тепер для наступного етапу в 200 циклів, слід пройти і реконструкцію, і модернізацію, на що «Енергоатом» матиме експлуатаційні витрати. «Не можна говорити про жодний волюнтаризм, якщо роботи ведуться з 2003 року, чітко згідно документів МАГАТЕ , згідно норм і правил і ніяк по-іншому ніколи вестися не будуть», – заявив Михайло Гашев.
Над питанням маневрових режимів АЕС в Україні почали працювати ще у 1999 році, каже Іван Плачков, голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї. Це штатні проектні режими, а встановлені строки для їхнього впровадження, які, мовляв, вказані у програмі уряду, можуть збурювати суспільство. Тому порадив профільному міністерству ретельніше прописувати ці речі. «Нічого страшного, це був рефлекторний запис […] це не буде обов’язково, що запровадиться, ведеться планова робота…», – зауважив він. При цьому абсолютно не порушується регламент і ніхто не робитиме жодних експериментів, додав каже Іван Плачков. «Ми повертаємося до елементів штатного режиму основного і допоміжного обладнання енергоблоків атомних станцій для того, щоб «вписатися» в економічну модель роботи галузі в умовах ухвалення закону по зміни в енергоринку», – узагальнив голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї.
