Київ, 17 травня 2016 року – Влада має докорінно змінити підходи до підготовки головного кошторису країни. Головними принципами має стати прозорість, антикорупційна спрямованість й відповідальність влади. Таку консолідовану позицію під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі висловили експерти Інституту суспільно-економічних досліджень (далі – Інституту).
«В процесі формування бюджетної політики занадто великий акцент робиться на кількісних показниках, що призводить до конфлікту цілей різних учасників бюджетного процесу. Зокрема, між НБУ, секторальними міністерствами й МЕРТ та органами місцевого самоврядування», – зазначив Ярослав Жаліло , науковий консультант Інституту, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Світлана Ковалівська, заступниця директора з питань розвитку Інституту, наголосила на необхідності запровадження проектного підходу до формування видаткової частини й реалізації реформ, який має бути покладений в основу фінансування коштом державного бюджету. «Коли в Україні говорять про реформи, то офіційні структури апелюють радше до виконання норм права – реалізації окремих законів, за якими подекуди не стоять конкретні результати, на які очікують люди. Але ж всі ми знаємо, як фінансують проекти міжнародні донори. Має бути проект, обгрунтування, чіткі кінцеві строки реалізації, конкретні цілі, які мають бути досягнуті по завершенню проекту. Саме такий підхід має бути покладений й до фінансування заходів коштом державного бюджету», – пояснила Світлана Ковалівська.
Маріанна Онуфрик, експерт із питань соціальної політики Інституту, зі свого боку вказала на необхідність зміни засадничих підходів у використанні бюджетних коштів на цілі соціальної політики. Зокрема, на переконання Маріани Онуфрик, такими цілями мають бути: забезпечення гідного життя людей, створення умов для їхнього добробуту та покращення якості їхнього життя. «Ми виділили 5 принципів бюджетної політики у сфері соціального захисту, яких треба дотримуватися під час бюджетного процесу. Йдеться про принципи справедливості; адресності (монетизації пільг і субсидій й запровадження підходу «гроші ходять за людиною»); субсидіарності (максимальне наближення послуг держави до людини – через децентралізацію та демонополізацію соціальної сфери й делегування повноважень); підвищення ефективності використання коштів (перегляд кількості установ та впровадження новітніх технологій, насамперед запровадження єдиного реєстру всіх пільговиків); стійкості (дотримання державою своїх зобов’язань навіть у кризові часи)»,- деталізувала експерт Інституту.
Аналізуючи бюджетний процес в ретроспективі, Антоніна Дешко, експерт із питань фінансової політики Інституту, відзначила низьку якість планування відтак і виконання кошторису країни. «Надходження до бюджету залежать не від можливостей економіки, а від потреб бюджету. Як результат, маємо, з одного боку, впроваджені плани для ДФС зі збирання податків, що тиснуть на бізнес. А, з іншого, маємо неефективність витрачання коштів у бюджетному секторі, що завищує його потреби у фінансуванні. Наприклад, висока частка видатків соціального характеру в структурі бюджету не забезпечує належний соціальний захист», – зазначила Антоніна Дешко.
Зі свого боку Анатолій Максюта, член правління Інституту, підкреслив, що бюджетний процес має відбуватися прозоро із залученням до обговорення громадськості. «На жаль, в Україні вже три роки поспіль ми фактично не маємо такого документу, як основні напрямки бюджетної політики. Саме цей документ має продемонструвати суспільству напрямки, по яких уряд планує витрачати бюджетні кошті, тобто зібрані з людей податки. І вони мають розуміти, наскільки плани уряду відповідають їхнім очікуванням та бажанням. Але в Україні ми навіть бюджет бачимо після вже ухвалення, разом із зміненими ставками податків. Так не має бути. Тому ми зі свого боку ініціюємо публічну дискусію щодо основних напрямків бюджетної політики, задля чого провели дослідження «Бюджетні дослідження: прагматичні підходи до стратегічних рішень». І сподіваємося, що до цієї дискусії долучиться як громадськість, так і влалда », – підкреслив експерт.
