Київ, 13 липня 2016 року – Після двох років російської агресії Україна зіткнулася з рядом проблем у законодавчій площині системи правосуддя, зокрема в сфері порушення прав людини. Законодавча система України непідготована до розгляду злочинів проти людяності та військових злочинів. Тим часом минулого тижня Верховна Рада ухвалила Закон про амністію №4255, який дозволяє амністувати представників правоохоронних органів, які вчиняли злочини на Майдані тільки тому, що вони мають статус учасника АТО. Правоохоронні органи також недостатньо мотивовані, аби розслідувати ці злочини, оскільки впевнені у тому, що їхні представники будуть амністовані відповідно до Мінських угод. Про це розповіла Олександра Матвійчук, голова правління Центру Громадянських Свобод та голова департаменту міжнародної організації «Парламентарі за глобальні дії», під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
У той час як 30 депутатів Верховної Ради, які є членами організації «Парламентарі за глобальні дії», вірно сприймають Римський статут у контексті поточної російської агресії в Україні, Марк Прітчард, член парламенту (Палати громад Великої Британії), голова Національної групи Великої Британії в організації «Парламентарі за глобальні дії», зазначає, що це питання має розглядатися у міжнародному контексті. Він також пояснив сутність завдань Міжнародного кримінального суду (МКС): «Завданням МКС ніколи не було конкурувати з національними судовими інституціями. Його роль – доповнювати судові інституції національного рівня. Отже, немає причини, яка б завадила забезпечити розгляд деяких питань, які запропоновані до розгляду МКС, у рамках українських судових інституцій, які розглядають кримінальні провадження», – пояснив парламентар. Марк Прітчард впевнений, що ця перепона на шляху ратифікації Римського статуту є тимчасовою, проте все ж є прикрістю і сторони мають продовжити діалог.
Професор Девід Донат Кеттін, генеральний секретар організації «Парламентарі за глобальні дії» додав: «Справа не у недостатній підтримці МКС, а у певному зволіканні, яке можна вирішити, залучивши представників військового блоку. Ми хотіли б пояснити, що ратифікація надасть права, а не додаткові обов’язки учасникам збройного конфлікту». Він наголосив на тому, що некоректним є стверджувати, що ратифікувавши Римський статут, «ви даєте зброю ворогам», оскільки обвинувачення, що можуть бути пред’явлені після ратифікації статуту, можуть бути пред’явлені і зараз. Професор Кеттін також зазначив, що відповідно до Конституції України, за рік зміна до Конституції, яка відтерміновує ратифікацію, може бути скасована. «У цьому може полягати роль Парламенту і громадськості – закликати Президента зробити це», – підкреслив він.
Грехем Джоунс, член парламенту Великої Британії, член організації «Парламентарі за глобальні дії», також згадав деякі інші внутрішні проблеми України. «Велика кількість внутрішньо переміщених осіб викликає велике занепокоєння, яке буде озвучене парламентарями Великої Британії. Ми маємо міграційну кризу всередині Європи, але ми не повинні забувати про внутрішньо переміщених осіб в Україні. Ми також обговорюємо смертну кару, яку збираються ввести на окупованій частині Донбасу, з цим питання ми також виступимо у Великій Британії», – пообіцяв Джоунс.
