Київ, 26 липня 2016 року – Енергетичний менеджмент у поєднанні із продуманою стратегією розвитку та залученням донорських коштів дозволяє за відносно короткий термін досягти значної економії ресурсів. Про це свідчать історії успіху Луцька, Долини, Вознесенська та Славутича, презентовані мерами міст під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Усі ці міста є одними із близько 100 українських підписантів Угоди мерів – добровільного європейського об’єднання регіональних і центральних органів влади з метою підвищення енергоефективності. Всі її учасники зобов’язані до 2020 року скоротити викиди СО2 і викопного палива на 20% та збільшити частку відновлюваних ресурсів. Але головне – усі вони вчаться разом використовувати енергію ефективно, а відтак – з вигодою для громади.
«Рецептом їх успіху є три головні фактори: це активність і вмотивованість безпосередньо керівництва міста, команда фахівців і – що життєво необхідно – залучення громади міста. Якщо ви не поясните громаді, що ви робите, що хочете досягнути і що з цього буде мати громада – результату не буде», – зазначив Андрій Кирчів, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України.
У Долині (Івано-Франківська область)перші проекти запустили з 2010 року. На сьогодні у місті діє онлайн-моніторинг енергоспоживання бюджетних установ, із них утеплені вже 60%. Споживання газу у бюджетній сфері знизили на 62%, а частка нетрадиційних джерел енергії становить вже 31%. Зараз у місті реалізовують проект на понад 1 млн. євро. з утеплення багатоквартирних будинків. «За рахунок цього проекту у трьохрічній перспективі у нас буде термомодернізовано близько половини всього житлового фонду», – розповів Володимир Смолій, заступник міського голови Долини.
Презентація Володимира Смолія >>>
У Луцьку завдяки заходам енергоефективності лише за минулий рік зекономили 12,4 млн. гривень. У 250 бюджетних установах діє онлайн-моніторинг енергоспоживання. У 2012 році підписали угоду із ЄБРР про реконструкцію системи теплопостачання, яка передбачає 4 млн євро гранту і 10 млн кредиту. Крім того, починають модернізацію системи водопостачання на грант 500 тис. євро від «НЕФКО». «У нас дуже активно створюють ОСББ. Якщо у 2013 році у нас було 10 ОСББ, то на сьогодні вже 274. Близько 20 з них взяли кредити у банках на термомодернізацію своїх будинків», – зазначив Олександр Озінович, директор департаменту економічної політики міської ради Луцька. Частину відсотків за цими кредитами відшкодовують із бюджету. Також діє програма підтримки капітального ремонту житлового фонду.
Презентація Олександра Озіновича >>>
У Вознесенську в 2011 році провели енергоаудит 24 бюджетних закладів і на його основі, з 2012 р. також впровадили онлайн-моніторинг енергоспоживання. Поступово проводять термомодернізацію. На комбіновану систему опалення вже перевели 5 навчальних закладів, у трьох встановили сонячні колектори для підігріву води. Найбільший проект з енергоефективності – повна реновація і термомодернізація міської лікарні. Вартість проекту – понад 800 млн. євро, реалізують його за донорські кошти. «Я б акцентував увагу навіть не так на залученні коштів, як на вихованні громади. Це не дає моментального результату і потребує тривалої роботи, але у перспективі дає величезний результат», – зазначив міський голова Віталій Луков. Він додав, що у Вознесенську дуже активну роль у процесі взяли громадські організації – активісти створили фонд, який допомагає ОСББ і надають юридичні консультації з приводу кредитних договорів.
Презентація Віталія Лукова >>>
У Славутичі також діє система онлайн-моніторингу енергоспоживання бюджетних установ. Наймасштабніший із проектів – пілотний проект із термомодернізації дитсадка і школи вартістю 975 тисяч євро, із яких 721 тис. – фінансування Єврокомісії. Також іде будівництво ТЕЦ на альтернативному паливі. На думку Юрія Фомічева, міського голови, для успішного управління важливо максимально запровадити в енергетичному секторі ринкові відносини. Коли ТЕЦ у місті стане три, влада обиратиме постачальника із більш вигідними умовами. «Немає такої ефективної форми управління як комунальна – її просто не існує. Лише приватна форма власності забезпечує ефективне використання ресурсів, – наголосив він. – Приватна компанія, яка має приватну ТЕЦ на твердому паливі, пропонує тариф менший на 15%. Вони знаходять можливість забезпечити нижчу ціну і при цьому заробити гроші». Він додав, що Славутич із 2002 року живе без ЖЕКів – управління здійснює приватна компанія, обрана через конкурс.
Презентація Юрія Фомічева >>>
На думку представників успішних міст, зростання тарифів – найефективніша мотивація для впровадження заходів енергоефективності. « Якщо у нас є чітка і освітня і медична субвенція, то ми або будемо економити на енергоносіях і цим самим покращувати якість послуг у межах тієї субвенції, які дає держава, або ми повинні ці кошти виділяти додатково зі свого бюджету […] Основні задачі влади – чесний діалог із людьми, без загравань і популізму, про те, що тариф має бути об’єктивний і виховання людей, що кожен повинен сам зробити щось для змін», – підкреслив Віталій Луков. У підсумку після непростого періоду модернізації у громад «вивільняться» кошти, які раніше просто викидалися на неефективне енергоспоживання.
«Потрібно приймати довгострокові стратегічні плани, і це зараз реально, тому що після децентралізації на місцях залишається більше коштів», – зазначив Володимир Смолій.
Починати підвищувати енергоефективність, вважають мери, потрібно із впровадження енергоменеджменту та утеплення. Після цього, коли місто вже знає реальні обсяги економного споживання, можна розпочинати модернізацію обладнання і перехід на альтернативні джерела. Для залучення донорських коштів найголовніше – продемонструвати адекватність і здатність реалізовувати стратегічні проекти. «Партнери дуже люблять послідовність. […] Коли ми розробили стратегічну політику, ми продемонстрували партнерам, що рухаємося поетапно – і на кожному етапі вони нам допомагали фінансувати ці пілотні заходи. У подальшому це дозволило залучати ще більші обсяги технічної допомоги», – зазначив Володимир Смолій.
Представники мерій також заявили, що дуже очікують появи ринків газу, тепла та електроенергії – це допоможе отримувати якісніші послуги. «У нас [через відсутність конкуренції] стосунки між постачальником і споживачем перевернуті з ніг на голову: постачальник пропонує товар із підходом, що споживач уже йому щось винен», – наголосив Віталій Луков. «Доки на цьому ринку не буде вибору – буде диктат», – констатував Андрій Кирчів.
«Ті, хто сьогодні керує державою, змушений робити ці непопулярні кроки. Ми, на місцях, зі свого боку зобов’язані їх підтримати – щоб ми спільно говорили правильні речі і робили кожен свою частину роботи. Ринок однозначно потрібен»,- додав Володимир Смолій.
