Поліція має захищати права людини, а не правопорядок – експерти

Київ, 18 серпня 2016 року – Національна поліція стала символом успішної реформи постмайданної України. Втім, аби стати дійсно сильним правоохоронним органом, відомство має пройти ще довгий шлях. Експерти наголошують, що у Нацполіції все ще можна зіштовхнутися із зловживаннями, перевищенням влади та службовою недбалістю поліцейських, а профільне законодавство залишається недосконалим. Під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі експерти виділили кілька головних напрямків подальшого реформування Нацполіції.

«Поліція має бути органом, пріоритет якого – права людини. Неможливо ставити правопорядок над ними. Через незнання та небажання вивчати питання прав людини, сьогодні є розмови про ще більше ускладнення [посилення] законодавства щодо мирних зібрань», – вважає Богдан Чумак, заступник голови Всеукраїнської молодіжної ГО “Фундація регіональних ініціатив”. Так само, на думку Михайла Лебедя, експерта зі свободи мирних зібрань та парламентського лобіювання, поліцейські мають зайняти більш активну позицію у разі правопорушення під час мітингів та захищати їх мирних учасників. Також експерт виступає за пряму заборону розгону мирних протестів. «Бувають складні випадки, масові заворушення. Але ці заворушення відбуваються одночасно з мирними процесами. Розганяти всіх без розбору – не те, за що стояв Майдан», – переконаний пан Лебедь.

Наталія Криницька, голова Правозахисної служби Всеукраїнської молодіжної ГО “Фундація регіональних ініціатив”, розповіла про ініціативу урегулювати використання спеціальних засобів під час мирних зібрань. Так, хочуть прямо прописати у законі граничну норму тиску води у водометах та заборонити застосовувати їх на відстані меншій за 30 метрів, а також цілити у голову людині. Ще одна проблема – невибірковість застосування спецзасобів. «Невибірковість застосування є неправомірною. Коли влітає світлошумова граната у натовп, в якому стоять три агресивних учасників і 50 мирних учасників, журналісти, медики тощо, застосування іде на всіх людей», – пояснив Михайло Каменєв, екс-юрист Національної поліції України.

Як заначив Богдан Чумак, проблема з оновленням штату Нацполіції особливо відчувається у південних та східних областях країни. Там здебільшого на посадах залишились старі міліціонери. Все більш незрозумілою стає роль Територіальних комісій, адже останнє слово у кадрових питаннях залишається за міністерством внутрішніх справ. «Відбувається постійне протаскування необхідних фігур. Ті, хто мав негативну репутацію, – все одно проскакують. Не допускають тих, хто є дійсно незалежним. Якщо вдалося звільнити негативного керівника – його легко можуть відновити через суд. А якщо фігура вищого рангу – то його може повернути сам міністр», – розповів пан Чумак.

Колишній юрист Нацполіції Михайло Каменєв зазначив, що може відбутися певний відкат у захисті прав людини. Причина цьому – нещодавня заява очільниці відомства, що нинішній Кримільно-процесуальний Кодекс України (прийнятий за часів Януковича) є занадто ліберальним. «Це поганий дзвіночок», – вважає юрист.

Водночас він підкреслив, що чинний Кодекс про адміністративні порушення (прийнятий ще за часів СРСР) застарів і містить просто абсурдні норми. «Необхідно додати до КПК поняття кримінальних та адміністративних проступків. Прописати нормально процедури. Ввести поняття затримання по кримінально-процесуальному та адміністративному кодексах. Ніяких «запрошень», «доставлень» [у відділ поліції] – це створює дуже широке поле для зловживань», – пояснив свою думку пан Каменєв. Він зазначив, що люди не відрізняють так зване опитування від затримання, і у більшості випадків навіть не підозрюють, що можуть відмовитися. Експерти наполягають, що законодавство має зобов’язати правоохоронців повідомляти громадян про таку опцію. Загалом, на думку пана Каменєва, нормативно-правова база є дуже слабкою. Є лише закон про Нацполіцію, але немає підзаконних актів для його виконання. Нічим не регулюється застосування камер на одязі поліцейських, немає обмежень, яка інформація може зберігатися у їхніх базах даних і скільки вона там може бути по часу. Все це порушує приватність особи і створює широке поле для зловживань.

Експертна спільнота вимагає посилити норми щодо встановлення осіб поліцейських, а також ввести санкції за порушення правил носіння жетонів та особистих номерів. Пропонують також, аби громадяни мали можливість відмовитися виконувати вимоги тих поліцейських, які порушують ці правила. «Якщо у поліцейського нема жетона, ми можемо його не слухатися. Жетони поліцейським не видають, бо вони ще не пройшли переатестацію. Керівництво поліції боїться, що такі поліцейські будуть використовувати жетони у протиправний спосіб. Але ми знаємо, що саме ті поліцейські, які дозволяють собі зайвого, як правило, і не носять жетонів», – зауважив Михайло Лебедь. Те саме стосується і Національної гвардії. При охороні громадського порядку під час мирних зібрань вони не носять розпізнавальних знаків. Тому «у разі чого» їх неможливо ідентифікувати. Експерти наполягають, аби у захисті таких цивільних акцій не брали участі підрозділи, які пройшли АТО та мають досвід бойових дій.

Михайло Лебедь також озвучив ряд положень закону, які потребують змін. Серед них – перевірки документів лише за намір вчинити адміністративне правопорушення. «Підозра вас, що ви збираєтесь витоптати газон або палите в громадському місці – не достатня причина перевіряти ваші документи. Те саме стосується і безпідставного позбавлення речей. Вас треба у чомусь підозрювати, аби вилучати якесь майно», – вважає експерт. На його думку доопрацювання потребує й поверхнева перевірка. Наразі її можна проводити без свідків, тому запросто можна підкинути, що завгодно. Пан Лебедь пропонує встановлювати відеокамери на формі поліцейських, які такі перевірки здійснюють.