У Києві вперше відбудеться публічна акція підписання Декларації про права тварин – ініціатори

У Києві вперше відбудеться публічна акція підписання Декларації про права тварин – ініціатори
29 серпня 2016.

Київ, 29 серпня 2016 року – 31 серпня до Всеукраїнського дня захисту тварин відбудеться перше публічне підписання Декларації про права тварин (далі – Декларація). Акція розпочнеться у Києві на Поштовій площі о 19-00. Про цю ініціативу розповіли захисники прав тварин під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «Поки що у тварин, по суті, немає прав – вони є ресурсом для задоволення потреб людей. Це видова дискримінація, нічим не краща за рабство і расизм. […] Як казав Пол Маккартні, якби у скотобійнях були скляні стіни, усі стали б вегетаріанцями. Моя мрія – щоб цю декларацію визнала ООН та інші міжнародні організації», – заявила Ксенія Власенко, ініціатор акції, співачка і захисниця прав тварин. «Охорона прав тварин – це ознака демократичного суспільства. Підписання декларації і визнання прав тварин буде ще одним кроком від тоталітарного минулого», – зазначив Олег Андрос, член спілки вільних журналістів  «Природа над усе».

Окрім офіційної частини та підписання декларації, у рамках акції відбудеться також концерт понад 10 відомих українських виконавців. Серед них – Катя Бужинська, Роман Полонський, Андрій Кіше, група Армія та інші. «Попри те, що в країні війна і загалом дуже складна ситуація, вони погодилися знайти час і безкоштовно виступити на цій соціальній акції. Це жест того, що вони не байдужі», – зазначила Ксенія Власенко. Чимало запрошених не змогли приєднатися виключно через графік, серед них – Vivienne Mort і «Крихітка». Пані Власенко додала, що у Європі такі акції об’єднують вже тисячі людей, в Україні поки що сотні, але тенденція все ж позитивна. Показовим є те, що у Києві існує вже більше 10 вегетаріанських ресторанів, у багатьох ресторанах з’явилися відповідні меню, у Києві, Харкові і Миколаєві з’явилися підприємства, що виготовляють продукцію для вегетаріанців.

Декларація про права тварин з’явилася 4 роки тому як загальноєвропейська ініціатива. Україна приєдналася до неї у 2014 році. «Ми визнаємо тварин як живих особистостей, які мають право жити, мати родину, мати доступ до їжі і води, а також право бути вільними і мати свою територію […] Ці права випливають із 5 свобод тварин, як живих істот, що здатні відчувати ті ж базові відчуття, що й ми – це свобода від голоду, стресу, від неприродної поведінки, свобода від страху і завдання болю», – зазначила Ніна Семчишин, адвокат Інформаційного аналітичного бюро адвокатів тварин, представниця зооофісу адвокатів тварин в Україні. Вона додала, що де-факто права тварин зараз порушуються на кожному кроці – у розважальному бізнесі, м’ясній, молочній, хутряній, косметичній і фармацевтичній промисловості. «Існує гуманніша альтернатива, але поки що вона не набула настільки широкого поширення», – констатувала пані Семчишин.

Активісти зазначили, що на сьогодні Декларація не має юридичної сили і є лише проявом особистої позиції. «Головна ідея не в тому, чи підтримали її державні органи, а в тому, що декларація є і вона працює. Її підписують люди, і цей народ є реальною силою», – зазначив Сергій Єфімов. На його думку, декларацію про права людини і декларацію про права тварин слід було б розглядати як рівноцінні документи. «Ми поки що поза системою, але сподіваюся, що адвокатура тварин – можливість виступати від імені тварин (індивіда чи виду), в судових органах чи органах влади, стане більш поширеною і професійною практикою», – зазначила Міла Луцюк, адвокат прав тварин, зоополітик, представник Інформаційного аналітичного бюро адвокатів тварин. Коли декларація збере 50 тисяч підписів, її передадуть у найвищі світові установи із вимогою офіційного її визнання.

Захисники прав тварин відзначили, що в Україні ситуація поступово покращується. У 1996 році, наприклад, вдалося добитися закриття закладу під Києвом, де знищували безпритульних тварин, а в 2006 році прийняли закон «Про захист тварин від жорсткого поводження»; виникли численні громадські організації, які займаються захистом окремих видів або пропонують альтернативи експериментам на тваринах. На сьогодні одна із ключових проблем – питання безпритульних тварин. «В Україні господар, який викинув кішку чи собаку на вулицю, не несе за це матеріальної відповідальності. У Європі це багатотисячні штрафи у євро», – зазначив Олег Андрос. До того ж, за його словами, жоден притулок тварин в Україні не відповідає стандартам щодо утримання, які існують у європейських країнах і США. Водночас, вважає він, самі по собі притулки не є вирішенням проблеми. «Ідеальна схема – коли тварина стерилізується, вакцинується і відпускається у її постійне місцеперебування», – зазначив Олег Андрос.

Друга проблема – захист видів, занесених до Червоної книги, особливо тих, що незаконно перебувають у приватних звіринцях – через те, що у законодавстві не прописано процедуру їх вилучення. Прикладом є ситуація із двома білими тиграми, яких вилучили із приватного зоопарку. «Їх відвезли до київського зоопарку і вони там живуть до цього часу, але юридично вони «зависли в повітрі» – вже не належать попередньому власнику, але ще не належать київському зоопарку», – пояснив захисник прав тварин.

Третя проблема – те, що особам, які знущалися над тваринами, часто вдається уникнути відповідальності. «В Україні лише декілька прецедентів, коли людей садили за ґрати за жорстоке ставлення до тварин, причому не за саме догхантерство [винищення собак], а за публікацію відео із жорстокими кадрами», – зазначив Олег Андрос.

Ксенія Власенко додала, що у майбутньому активісти планують організувати низку споріднених акцій. Це, зокрема, показ колекції виробів зі штучного хутра, а також, на день вегетаріанців – дегустацію продуктів для них.

Поділитися у соцмережах

Twitter