Протягом двох тижнів діти з прифронтових міст вчилися знімати кіно під Одесою – організатори «Літнього табору Миру»

Протягом двох тижнів діти з прифронтових міст вчилися знімати кіно під Одесою – організатори «Літнього табору Миру»
07 вересня 2016.

Київ, 7 вересня 2016 року – 31 липня під Одесою стартував двотижневий кінематографічний «Літній табір Миру». Його учасниками стали діти з прифронтових міст Донецької та Луганської областей, зони АТО та діти переселенців, які хотіли спробувати себе у кіно. Усього у зйомках участь взяли 48 школярів, віком від 10 до 16 років. Їх відібрали у творчому конкурсі, що організували кіномитці «Жовтого автобусу» у Мар’їнці, Красногорівці та команда ГО «Новий Донбас» у Станиці Луганській у травні цього року. Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі розповіла Лариса Артюгіна, режисер, голова ГО «Новий Донбас». «У таборі було чотири команди, кожна з яких зняла по одному фільму. Усі вони мали своїх художніх керівників – випускників кіношколи, а також вожатих-волонтерів», – пояснила пані Артюгіна.

Табір складався з двох частин. Перша – кінопроцес: інтерактивні лекції, робота над сценарієм, розроблення, розкадрування, робота з художниками по гриму та костюму, зйомки, монтаж. «Друга частина – робота з тренерами, які давали можливості проаналізувати та відрефлексувати на тему конфлікту, агресії, як з цим жити та не включатися у конфліктні ситуації», – зазначила Лариса Артюгіна. Як розповіла учасниця табору Софія Лисенко один з фільмів, наприклад, «За межею сновидінь» розповідає про те, як боротися зі страхом та перемогти його.

За словами Анни Капустіної, продюсера ініціативи «Жовтий автобус», дітям проводилися майстер-класи від операторів, режисерів та інших професіоналів кіноіндустрії аби передати їм необхідні знання та навички. «Діти самі написали сценарії, зробили розкадровку та увійшли у знімальний процес», – розповіла вона. Пані Капустіна також поділилася планами на майбутнє: фільми покажуть на Гогольфесті, взимку хочуть провести вже черговий кінотабір, а також організувати коворкінги у різних регіонах України, аби підтримувати зв’язок з усією країною.

Юлія Харашвілі, тренер з миротворчості з Грузії, відмітила потужну роботу волонтерів, яка дозволила зробити практично професійні фільми, а також величезний талант дітей. «Проте, усі фільми, окрім таланту та роботи просто кричать про ту травму, яку ці діти перенесли. Робота має тривати. Все, що вкладено у дітей, все це сторицею окупиться», – вважає вона. «Така робота – це вклад у наше майбутнє, кожного з нас та майбутнє України. Це наші діти, які потребують допомоги, які хочуть відчувати, що вони потрібні, яким у деяких моментах важче ніж дорослим. Від того, якими вони виростуть залежить наше майбутнє», – вважає Марина Вострова психолог та тренер, ГО «Міжнародна просвітницька ініціатива «Відкрита хата».

На думку Йонаса Даніляускаса, повноважного міністра Посольства Литовської Республіки в Україні, необхідно допомагати саме дітям та переселенцям для відновлення миру та їхньої реінтеграції у суспільство. «Ми завжди будемо підтримувати вас. Це особливо приємно через те, як ви це сприймаєте: з теплом та любов’ю. Це не перший проект, але він особливий через його емоційність», – зазначив пан Даніляускас.

Ігор Янковський, засновник Всеукраїнського благодійного фонду “Ініціатива заради майбутнього”, вважає, що Україну світ має знати через її таланти. «Цей проект показав, що у нас їх багато. Ці фільми створені вже на рівні фестивалів у Каннах та Берліні», – переконаний він.

Сьогодні, 7 вересня, о 18-00 у Будинку вільних людей покажуть усі чотири фільми.

Поділитися у соцмережах

Twitter