Законопроект про колективне управління авторськими і суміжними правами потрібно доопрацювати, взявши за основу законопроект Twinning, який від самого початку мав розглядатися як основний. Законопроект 4461, який наразі пропонує уряд, суперечить європейським і міжнародним стандартам, відтак є неприйнятним. Для пошуку рішення необхідний широкий публічний діалог за участі усіх зацікавлених сторін. Таку думку висловили спілки авторів та європейські і американські експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Позиція авторського середовища
За словами представників галузі, положення законопроекту настільки суперечать сучасним міжнародним стандартам, що у разі його прийняття Україну можуть виключити із Міжнародної конфедерації товариств авторів та композиторів (з франц. CISAC). «Цей законопроект деструктивний і не відповідає завданням Кабміну. […] У ньому нема 80% того, що вимагає Директива, тому ми наполягаємо, щоб його відкликали», – заявив Сергій Галетій, продюсер, редактор, член Національної спілки кінематографістів України, експерт групи “Культура” Реанімаційного пакету реформ.
Базовим недоліком законопроекту є те, що він пропонує монопольну модель. «Монопольна модель для мене є абсолютно хибною. Не знаю, як збираються обмежувати моє право створити іншу організацію чи вступити до іншої авторської організації. Це порушення моєї базової свободи», – заявив Тарас Ткаченко, кінорежисер, сценарист, голова Національної спілки кінематографістів України.
Представники авторського середовища зазначили, що єдина організація для збору, розподілу і виплати роялті не лише не дозволить забезпечувати індивідуальний підхід до кожного конкретного автора із різних сфер, але й створює серйозні корупційні ризики. На думку Сергія Тримбача, кінокритика, історика кіно, сценариста, лауреата Державної премії імені Олександра Довженка, заслуженого діяча мистецтв України, вона перетвориться на «чергову корпорацію» і призведе до занепаду галузі. «Буде те, що було – що до авторів будуть доходити копійки», – вважає він. Крім того, будуть запитання щодо прозорості розподілу/виплати так званих неідентифікованих коштів – вони можуть просто перестати доходити до автора.
Володимир Гронський, композитор, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, директор організації колективного управління “Сінема”, нагадав, що за останні 9 років за розкрадання коштів звільнили 3-х директорів УАСП, і жодного з них так і не притягнули до відповідальності. На його думку, єдина організація сприятиме подальшому «кришуванню» великих телеканалів, які є основними неплатниками роялті.
За його словами, зараз у тіні знаходиться до 90% авторських коштів. «Для порівняння, у Литві, населення якої трохи більше, ніж пів-Києва, лише аудіовізуальна галузь збирає понад 6 мільйонів євро. Це у 6 разів більше, ніж наша найбільша організація», – зазначив він.
Сергій Тримбач зауважив, що у жодній європейській країні, якщо не брати до уваги невеликі, такі як Естонія, немає подібного монополіста. Він також висловив припущення, що даний законопроект вже зараз лобіює певна група інтересів. «Закону ще немає, але уряд вже працює на його виконання. Ця «корпорація» вже діє і «продавлює» вигідні для себе закони і схеми розподілу фінансових потоків», – заявив він.
На думку представників авторського середовища, для успішної реформи у цій сфері усі питання мають проходити широке публічне обговорення. Поки що, за їхніми словами, усі звернення до комітетів Верховної Ради залишилися без відповіді. «Потрібен загальнонаціональний діалог і об’єднання зусиль усіх його суб’єктів. І це стосується не тільки внесення змін до закону про авторське право і суміжні права, в якому є дуже багато прогалин, але й закону про ОКУ, і обов’язково приймати і впроваджувати їх одночасно. Без такого тандему система не запрацює», – заявив Володимир Гронський.
Позиція уряду
«Ми зараз на основі УААСП (Українське агентство з авторських та суміжних прав) впроваджуємо ту ефективну модель, яка існує у Європі, виходячи із принципів, закладених у законодавстві Європейського Союзу», – заявив Богдан Падучак, заступник директора департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. «Основний елемент, який міністерство підтримує у законопроекті 4461– це запровадження автоматизованої системи збору і виплати роялті. Це сприятиме підвищенню прозорості», – додав він.
Він зауважив, що законопроект прийняли повністю у відповідності до регламенту Кабінету міністрів. За його словами, у МЕРТ аналізували законопроект і надали розробникам свої зауваження та пропозиції. «Там було зазначено, у тому числі, що необхідно додатково до тих положень, які зараз містяться у законопроекті, відобразити інші вимоги відповідно до Директиви ЄС […] і лише за цієї умови Мінекономрозвитку буде його підтримувати», – зауважив Богдан Падучак.
Він додав також, що вже зараз, після зміни керівництва, в УААСП надходження роялті «збільшилося у рази» і підвищилася прозорість згідно з вимогами ЄС. «На сайті організації вже розміщені звіти. Є інформація, скільки коштів утримується, скільки надходить і скільки розподіляється», – додав він. При цьому, заявив він, «18 організацій, які наразі є, на нашу думку, не займаються тією основною діяльністю і не показують результату, на які заслуговують автори».
Позиція іноземних експертів
«Уряд США не погоджується із даним законопроектом. І ми підтримуємо позицію ЄС, який також не підтримує його. […] Створення такої анахроністичної монополістичної системи колективного управління абсолютно суперечить світовим нормам систем колективного управління та міжнародним стандартам», – заявив Дональд Таунсен, регіональний аташе з питань прав інтелектуальної власності. Він нагадав, що законопроект мав би відповідати положенням Директиви про колективне управління авторськими і суміжними правами (CRM Directive), як це передбачає Угода про асоціацію. На цьому наголошували на зустрічах найвищих офіційних осіб у Брюсселі та Вашингтоні, 28 серпня Єврокомісія навіть направила Кабміну листа із зауваженням щодо законопроекту 4461. «Якщо його приймуть, ми будемо вимагати, щоб його переглянули, і, більш того, ми жодним чином не будемо підтримувати імплементацію цього закону, у тому числі фінансово», – наголосив він.
Дональд Таунсен нагадав, що міжнародні експерти у рамках проекту Twinning вже допомогли розробити законопроект, який би повністю відповідав зазначеним вимогам. «ЄС вважає законопроект 4461 альтернативним до того, який був розроблений європейськими експертами у рамках проекту Twinning. У своїх численних комунікаціях з урядом, з парламентом ми багато разів комунікували цю позицію, – зауважила Оксана Попруга, представник Місії ЄС. Ми пропонуємо наступний вихід: ми пропонуємо взяти за основу законопроект Твіннінгу і вже на базі нього готувати урядовий законопроект. Ми також сподіваємося, що він буде підтриманий парламентом і швидко прийнятий, для того, щоб якомога швидше провести реформу у цьому секторі». Вона додала, що експерти готові і далі працювати над його покращенням і чекають відповіді МЕРТ на пропозицію єврокомісара.
