Kyiv
,

Інформаційна війна, Україна та Європа – експертна дискусія 

Kyiv, 01 грудня 2016.

Європейська журналістика зіткнулася з рядом викликів, які відволікають її увагу від подій в Україні. Серед них недофінансування, через яке редакції не можуть направляти своїх кореспондентів, теми «Брекзіту» та Сирії, які перекривають війну на Донбасі, а також світ соціальних мереж, де неправдива інформація розповсюджується неконтрольовано. Таку думку висловив Андреа Ріцці, керівник міжнародного відділу газети Ель Паїс, під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі, що відбулася у рамках VI іспансько-українського Форуму журналістики «Суспільна думка і громадянське суспільство у часи кризи: медійний наратив». «Ми не сподіваємося, що це можна фільтрувати, ми маємо навчитися з цим жити. Необхідно прийняти зміни, винайти нову журналістику, яка буде мати можливість розмовляти з глядачем XXI сторіччя, виробляючи контент, який йому буде потрібен. Ми маємо навчитися досягти більшої аудиторії, але ми не можемо забувати про наші принципи, не вдаватися до неперевірної інформації, аби досягти більшої кількості людей», – вважає пан Ріцці. «Та надзвичайно велика пропагандистська машина, яка є у Путіна – їй не протистоїть абсолютно нічого. Немає жодної інституції, жодного органу, який би зробив свою пропаганду, бо ми вважаємо, що наші цінності є настільки гарними та очевидними, що їх не потрібно пропагувати, хоча насправді ми б мали це робити», – додав Херардо Бугайо Оттоне, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Іспанія в Україні.

Як Україна програє інформаційну війну

На думку Cтаніслава Ясинського, журналіста 1+1, Україна втрачає Донбас через нашу інформаційну та пропагандистську відсутність там. «Росія готувалася  до війни з Україною заздалегідь. Вони створили з усіх своїх державних медіа потужний концерн – «Росія сєгодня», де є не тільки журналісти, але й аналітики, спеціалісти з інформаційно-психологічних операцій та НЛП. Це дуже потужна мережа, яка за величезні гроші може доставити усю потрібну інформацію за секунди по всьому світу. Що ми можемо цьому протиставити? На жаль, майже нічого», –  вважає журналіст. Він розповів, що Росія планомірно виховувала свого глядача, просуваючи свій контент. Це актуально і тепер. «Глядач на Донбасі не хоче бачити «зради» та того, що відбувається у Києві. Він хоче порівнювати ціни на окупованих регіонах зі своїми цінами. Вони дивляться російське телебачення, бо їхня пропаганда дає стабільність, надію на те, що там краще, тому вони вірять Путіну», – зазначив пан Ясинський.

За його словами ці проблеми також стосуються і сфери радіо. «Радіо «Армія ФМ» мало б звучати на всіх частотах. Але через бюрократію вони не можуть їх отримати. Виходять лише там, де домовилися з комерційними станціями. На сході це інакше як зрадою не називають», – наголосив він. Втім, використавши короткі частоти, можна було б покрити навіть і райони РФ, мовивши там російською мовою. Крім того, в українських військах служить достатня кількість журналістів, які можуть випускати власні газети, але вони банально не мають принтерів, щоб друкувати матеріали.

Державні комунікації

На думку народного депутата України Мустафи Найєма, українські чиновники все ще не навчилися вести правильну комунікацію із суспільством. «Комунікація – обов’язок для державного чиновника пояснювати свої кроки, все, що він робить. Підлеглий має звітувати про свою роботу, що у нього виходить, а що ні, інакше його звільнять. Чомусь у відносинах влади та суспільства все по іншому. Ось це ставлення, як до бидла, починається не з того, що б’ють людей на Майдані, воно починається з небажання пояснювати людям, що ми робимо», – вважає Мустафи Найєма.

Дмитро Золотухін, радник міністерства інформаційної політики України, зазначив, що держава зобов’язана мати систему стратегічних комунікацій, аби доносити до своїх громадян необхідний наратив. «Я чую, що не можна робити героїв занадто героїчними, бо ми маємо корупцію та проблеми в армії, і це не допомагає реформам. Але кожен має робити своє: держава повинна займатися стратегічними комунікаціями, вона має впроваджувати свою інформаційну політику, а медіа має уберігати громадянське суспільство від пропаганди», – пояснив пан Золотухін.

Безпека журналістів

Андрій Жигулін, керівник Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України, вважає, що захист професійної діяльності журналістики в Україні починає відроджуватися. У наступному році має розпочатися проект Ради Європи щодо захисту журналістів. «Він передбачає співпрацю журналістів та правоохоронців, які мають адекватно реагувати на порушення. Не дивлячись на реформу Нацполіції, у слідчих все ще бракує розуміння, як реагувати на злочини проти журналістів», – пояснив він. За словами пана Жигуліна, у цьому році зареєстрували 172 кримінальні провадження у справах, де постраждалими є журналісти, проти загальних 1,5 мільйона проваджень. При цьому лише 8% таких злочинів розкривається. Водночас, за словами Андрія Жигуліна, є і позитивні зрушення: ліквідували державний орган цензури, посилили відповідальність за перешкоджання діяльності журналістів, стартувало суспільне теле- та радіомовлення, запустили процес роздержавлення місцевих друкованих ЗМІ.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі