Мораторій на експорт лісу-кругляка – це тимчасовий крок для вирішення серйозних системних проблем української економіки. Про це заявили експерти та народні депутати під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Головна проблема у цій сфері – це корупція у трьох базових основних сегментах. Перше – це вирубка на рівні заготівлі, друге – продаж, переробка і виробництво. Третє – це експорт», – зазначив Віктор Мазярчук, керівник Офісу з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України. Він зазначив, що згідно з офіційними даними, в Україні заготовляють 18 мільйонів кубометрів лісу, але реальна цифра, за оцінкою експертів, може сягати 40 мільйонів кубометрів. Тобто, до 50% ринку знаходиться у тіні.
Зараз заборону на експорт лісу-кругляка обходять через підміну товарної номенклатури, у співпраці з митниками – його оформлюють як дрова. Для боротьби з такою практикою, вважає Віктор Мазярчук, доцільно запровадити електронну систему оформлення деревини, призначеної на експорт, встановити відеоспостереження на митниці. Головне, що для цього потрібно – політична воля урядовців.
На думку народного депутата Остапа Єднака, корінь проблеми – неефективна і непрозора система управління лісовим господарством. «Зараз у нас «совок», який імітує ринкову економіку. […] Потрібно забрати держлісгоспи із прямого підпорядкування Лісагентства [Державне агентство лісових ресурсів України – прим. УКМЦ], яке повинне займатися реалізацією лісової політики, об’єднати їх в окрему структуру, яка буде централізовано управляти лісовим господарством. […] Це має бути об’єднання у вигляді холдингу, яке має працювати за міжнародними стандартами управління, із прозоро призначеною наглядовою радою, прозорими фінансовими звітами, зрозумілою інвестиційною і ціновою політикою», – заявив він. На думку Ігоря Гужви, експерта у сфері міжнародної торгівлі громадської організації «Центр розвитку ринкової економіки» (CMD-Ukraine), у перспективі кінцевою функцією лісгоспів має стати лише заготівля деревини, щоб переробку здійснював виключно бізнес.
На думку Остапа Єднака, боротися із тіньовим ринком, корупцією і штучним дефіцитом деревини допоможе електронний облік деревини і здійснення торгів через електронні майданчики з анонімним покупцем. Це забезпечить прозорість і реальну відповідальність постачальників деревини. На його думку, найкращим майданчиком для цього стала б система «ProZorro», про це вже почали попередні переговори. Також потрібно збільшити відповідальність за незаконну вирубку деревини і неточності у документації.
На думку Ігоря Гужви, потрібно запровадити ринок лісу, щоб встановити відповідальність за заготівлю, за транзакцію переходу і запровадити прозорі баланси обліку деревини. Виручені кошти потрібно спрямовувати на регенерацію лісів. «Надзвичайно важливо встановити обмеження на внутрішнє споживання лісоматеріалів. […] Це необхідно для приведення нашого законодавства до норм міжнародного права», – додав він.
Ігор Гужва зазначив, що розвитку деревообробної галузі в Україні сприяло б скасування мита на інноваційне обладнання. За словами Остапа Єднака, вже зараз багато підприємств модернізуються і підвищують якість продукції. «Я очікую близько 100 мільйонів євро інвестицій у галузь. Це тисячі робочих місць», – зазначив він. Головне – щоб уряд зайняв чітку позицію з цього питання.
Коментуючи результати дискусії та питання мораторію на експорт лісу-кругляка, віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила: «Використання одного засобу – мораторію – не змогло вирішити усі болючі питання галузі. Практика показує, що мораторій не усунув основні проблеми – захист українських лісів від безконтрольної вирубки, зниження лісистості, незаконної лісозаготівлі та контрабанди деревини (у вигляді паливних матеріалів тощо), непрозорого ціноутворення, відсутності прозорих механізмів функціонування ринку деревини, які, на сьогодні, створюють підґрунтя для розгортання корупційних схем. Для вирішення всіх проблем лісової галузі потрібен комплексний та виважений підхід до реформування державної політики, який дозволить забезпечити цивілізоване лісокористування та одночасне виконання наших міжнародних зобов’язань. Питання відміни мораторію на експорт необробленої деревини розглядається виключно, як захід, який може бути реалізований лише після започаткування комплексу завдань із усунення системних проблем галузі, які стали підставою для його запровадження».
