Київ
,

Лідери з розвитку відкритих даних: Львів, Вінниця, Дніпро, Луцьк, Одеса, Харків і Полтава – дослідження

Київ, 25 січня 2017.

За минулий рік у міських радах відбулися часткові зрушення у сфері публікації відкритих даних. Про це свідчать результати дослідження стану розвитку даних в українських містах за 2016 рік «Дані міст України: open data in progress», проведеного Громадською мережею ОПОРА у рамках проекту «Дані міст Apps4Cities». «Порівняно з минулим дослідженням ми спостерігаємо певний прогрес. Зокрема, міста приймають розпорядчі документи на виконання Постанови №835, визначення відповідальних – переважно керівників структурних підрозділів і ІТ-департаментів. Торік таких міст було 5, тепер розпорядчі документи мають 12 міст», – розповіла Надія Бабинська, аналітик проекту «Дані міст/Apps4Cities» Громадянської мережі ОПОРА, під час презентації дослідження в Українському кризовому медіа-центрі.

Дослідження проводили у 24 обласних центрах (у Донецькій області – Маріуполь, у Луганській – Сєвєродонецьк). Серед лідерів опинилися Львів, Вінниця, Дніпро, Луцьк, Одеса, Харків і Полтава. Серед аутсайдерів – Житомир, Сєвєродонецьк, Черкаси і Чернігів.

Вже 16 міст зареєстровані на єдиному порталі відкритих даних. 10 міст публікують свої дані в окремих розділах на своїх сайтах, хоча часто у невідкритому форматі. Три з них – Львів, Полтава і Харків – мають власні портали відкритих даних. Вінниця, Львів та Одеса у програмах розвитку ІТ-технологій передбачили для цього конкретні заходи і фінансування.

Водночас, половина досліджених міст не вчинила ніяких розпорядчих дій щодо відкриття даних. У тих містах, де розпорядження видані, у регламентах і статутах часто не визначені формати, у яких мають публікуватися дані, регулярність оновлення та коло відповідальних осіб. Більшість міських рад не розрізняють відкритість даних (як доступність) і відкриті дані (як формат): половина наборів даних обласних центрів – це текстові файли (doc(x), odt, rft, txt). Жодна міська рада не проводила аудиту чи іншої оцінки інформації, яка є у розпорядженні міськради.

У більшості міст не консультувалися із громадськістю щодо того, які набори даних цікавлять їх у першу чергу. «У нас є запитання і до публічності, тому що деякі органи влади відмовлялися надавати нам інформацію, стверджуючи, що вона – для службового користування», – зауважила Надія Бабинська. Найбільш позитивним прикладом є Луцьк, де міська рада запустила відповідне опитування, та Львів, де відбувалися зустрічі з громадськістю і хакатони для визначення пріоритетних наборів даних.

«Дослідження чітко проілюструвало, що в Україні на рівні місцевого самоврядування немає виробленої політики як працювати із форматом відкритих даних. […] Важливо не лише навчити людей, як складати документи, але й змінити ставлення людей до цієї роботи і показати, чим може бути корисним відкриття даних у форматі відкритих даних», – підсумувала Ірина Швець, координатор «Академії даних» Громадянської мережі ОПОРА.

«Нам треба відмовитися від звичних форм і процедур. Завдяки інформації можна володіти світом, завдяки даним – можливостями. І у руках влади – надати ці можливості бізнесу, громаді, і самим урядовцям, щоб приймати якісніші рішення», – підкреслила Надія Бабинська.

Щоб покращити ситуацію, експерти ОПОРИ за підтримки Techsoup розробили для управлінців методичні рекомендації на основі методички американської організації «Sunlight Foundation», адаптованої до українських реалій. «Працюючи над цим проектом, ми не «винаходили велосипед» – ми використовували вже набуті знання зі світового досвіду фахівців, які працюють із відкритими даними», – зазначила Пауліна Собешук, менеджер проектів TechSoup Europe. Крім того, розповіла Ірина Швець, ОПОРА організує серію навчань у форматі дата-академії для усіх зацікавлених управлінців.

Перша рекомендація експертів – вказувати у регламентуючих документах формати, у яких мають публікуватися дані, та стандарти формування наборів. «На етапі, коли дані збираються у регіонах, вони збираються усі по-різному. Тому важлива якась уніфікованість, щоб далі ці дані можна було поєднувати одне з одними», – пояснив Андрій Газін, журналіст та аналітик Texty.org.ua. Друга – передбачити фінансування цих заходів у програмах розвитку ІТ. Третя порада – визначити відповідальних осіб, відповідальних за формування і публікацію даних. Олена Гунько, менеджер проекту «Відкриті дані Львова», із власного досвіду зазначила, що запорука успіху – окрема команда, яка буде займатися цим проектом.

Крім того, зазначила Руслана Величко-Трифонюк, керівник проекту «Дані міст/Apps4Cities» Громадянської мережі ОПОРА і TechSoup, важливо, щоб міста обмінювалися набутим досвідом.

Менші міста дослідження не охоплювало, але, за словами Руслани Величко-Трифонюк та Сергія Кареліна, експерта відділу бюджетної політики Центру “Ейдос”, саме там є дуже багато позитивних кейсів, особливо на Львівщині.

У дискусії також брали участь Олександр Неберикут, аналітик Громадянської мережі ОПОРА, та заступник міського голови Рівного Віталій Герман.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі