Необхідно терміново забезпечити контроль за використанням пестицидів і серйозні покарання для агрохолдингів-порушників, тому що зараз належного державного контролю немає. На цьому наголосили експерти, громадські активісти, пасічники і громадяни, які постраждали внаслідок використання пестицидів, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Мешканці сіл, що потерпають від сусідства із агробізнесами-порушниками, розповіли, що останні повністю ігнорують вимоги щодо санітарної зони і температурного режиму обробки. Нерідко обробку проводять у спекотні і вітряні дні і практично впритул до селищ. Після цього місцеві мешканці скаржаться на погане самопочуття, а у пасічників масово помирають бджоли. Про майбутню обробку пестицидами їх не попереджають. «На папері вносяться усі дозволені в Україні засоби захисту рослин, а насправді вноситься контрафактна продукція, яка ніде не обліковується, і що там вноситься – ми не знаємо. Здогадуємося, що ацетохлор, який ще дозволений в Україні, але заборонений в усьому світі, включаючи Росію і Білорусію», – розповів Богдан Лимар, мешканець села Милостів Рівненської області, визнаний потерпілим у рамках кримінального провадження внаслідок забруднення пестицидами. Пасічник Віктор Камінський розповів, що у їхній місцевості гинуть не лише бджоли – майже зникли жаби, раки і бобри.
За словами присутніх пасічників, спроби місцевих рад вплинути на агрохолдинги результату не дали, розгляд скарг, поданих у поліцію, і відкритих кримінальних проваджень, затягується, представники холдингів в офіційних коментарях стверджують, що нічого не порушують, а у цей час порушення тривають. За словами Віктора Камінського, тим, хто активно намагається боротися, напряму погрожують. «Ми звертаємося до всіх, хто може на щось вплинути, змінити ситуацію, щоб соціальна напруга не зростала, бо інколи вже лунають заклики до радикальних дій», – підкреслив він.
Тетяна Васильківська, голова ГО «Всеукраїнське братство бджолярів», додала, що питання контролю за використанням пестицидів стосується не лише здоров’я громадян України, але й репутації країни на світових ринках та євроінтеграційних намірів України. «Якщо агропродукція забруднюється пестицидами, інсектицидами, антибіотиками, ця продукція однозначно не відповідає показникам безпеки і не може бути експортована», – наголосила вона. Наталія Куць, юрисконсульт Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», зауважила, що в усіх країнах-членах ЄС вже заборонено розпилювати пестициди, а найближчими днями приймуть рішення про заборону і засобів захисту рослин, які призводять до загибелі бджіл.
Також гостро стоїть питання утилізації непридатних до використання пестицидів. За словами Наталії Колядюк, начальника відділу екологічного контролю земельних ресурсів і поводження з відходами Державної екологічної інспекції України, лише у Київській області таких пестицидів і агрохімікатів – 347 тонн.
Причина відсутності належного державного контролю – неузгодженість у повноваженнях між низкою органів після реорганізації Держсанепідемслужби і ліквідації Державної інспекції сільського господарства. За словами народного депутата України Остапа Єднака, «кожен орган, до якого звертаються, має причину чому вони цього не роблять». «Це питання потрібно врегулювати і впорядкувати функції контролю, моніторингу, притягнення до відповідальності, збільшення штрафів, якщо потрібно – запровадження кримінальної відповідальності, по всіх наших контролюючих органах щодо застосування пестицидів», – наголосив він. Зараз штрафи за порушення правил зберігання, внесення і утилізації пестицидів – від 51 до 85 гривень для фізичних осіб, і до 170 гривень – для посадовців.
«Ми кричимо про те, що кожен пакет отрутохімікатів, який приїхав із-за кордону, має супроводжуватися на всіх етапах – транспортування, продаж, внесення і до утилізації тари – однією контролюючою організацією. Визначте орган, який буде займатися цим напрямом», – наголосив Богдан Лимар. На думку Наталії Куць, до моменту, доки будуть створені належні заходи контролю за використанням пестицидів, використання пестицидів потрібно заборонити.
«Наша організація, представники бджолярів, громадські організації із Тернопільщини, Харківщини, із різних куточків України, звертаємося до Президента України: врятуйте людей від безконтрольного внесення агропідприємствами пестицидів», – закликала Алла Войціховська, еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».
Наталія Колядюк зазначила, що Державна екологічна інспекція зараз виступає із пропозицією створити новий природоохоронний орган, який би займався моніторингом і попередженням порушень, а не лише реагував на них.
