Київ
,

Мінрегіонбуд має найвищий рівень спроможності до діалогу з громадськістю – результати рейтингу

Київ, 25 липня 2017.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України є абсолютним лідером за результатами рейтингу спроможності центральних органів виконавчої влади до діалогу. Далі у рейтингу розмістились Державна аудиторська служба України, Державна авіаційна служба України, Міністерство культури України та Міністерство аграрної політики та продовольства України. Серед аутсайдерів опинились Міністерство оборони України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство юстиції України, Міністерство молоді і спорту України, та Державне космічне агентство України. Про це розповів Ігор Лавриненко, провідний аналітик Офісу ефективного регулювання (BRDO), презентуючи результати рейтингу в Українському кризовому медіа-центрі.

Пан Лавриненко зазначив, що значна частина центральних органів виконавчої влади є прогнозованими. «Вони спроможні планувати підготовку проектів регуляторних актів та інформувати про це громадян. […] Проте деякі органи про це забувають, або не вважають за потрібне інформувати суспільство про свої плани. Один з таких органів це Антимонопольний комітет», – підкреслив аналітик. У частині прогнозованості Антимонопольний комітет отримав нуль балів. Ігор Лавриненко зазначив, що частина міністерств виявила небажання або неспроможність публікувати аналітичну інформацію стосовно проектів регуляторних актів. «Один з таких прикладів – це Міністерство спорту. […] Вони не вважають свої акти регуляторними», – зазначив пан Лавриненко. Він додав, що суттєвою також є різниця у якості інформування громадян та представників бізнесу щодо регуляторної діяльності. Багато відомств публікують дані лише раз на рік, у незручних для подальшої роботи форматах, або ж не інформують про внесення змін до актів. Аналіз ефективності регуляторних актів у більшості є лише формальним. «Ми вважаємо, що органи державної влади спроможні проводити реальний аналіз ефективності і результативності не тільки проектів регуляторних актів, як вони роблять це зараз, а і вже чинних регуляторних актів», – пояснив Ігор Лавриненко.

«Держава декларує готовність до діалогу, […] а насправді ми отримуємо уже готовий проект, який бізнес просять прокоментувати», – зазначила Катерина Глазкова, виконавчий директор Спілки Українських Підприємців. Наталя Окша, заступник директора Департаменту інформації та комунікації з громадськістю, завідуюча відділом Секретаріату Кабінету Міністрів України, підкреслила, що бізнес та громадськість необхідно залучати до діалогу та консультацій ще на етапі виявлення конкретних проблем, а не лише тоді, коли проект уже готовий. «Ми маємо перейти на такий підхід, коли шляхом консультацій спочатку з’ясовується проблема, вона викристалізовується, а потім обговорюється вирішення проблеми. А сам акт по суті не мав би обговорюватись», – зазначив Максим Малашкін, держсекретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Євген Школьний, експерт Центру Політико-правових реформ, підкреслив, що для того, щоб посилити захист громадян та представників бізнесу при прийнятті регуляторних актів, важливо прийняти Законопроект про публічні консультації та Законопроект про адміністративну процедуру.

Поділитися у соцмережах

Twitter
Більше новин по темі