До Закону України «Про державну службу» розробили науково-практичний коментар, який роз’яснює його положення. «Ми ставили собі за завдання, щоб цей коментар відповідав на запитання, яка мета кожної окремої норми і які конституційні чи міжнародно-правові основи показують зв’язки між різними нормами. Але одне з найбільших завдань – це дати відповідь на проблемні питання: як практик має діяти, коли щось чітко не врегульоване», – розповів Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт з публічної адміністрації, під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
«Ми зрозуміли, що для того, щоб конкретно і чітко підходити до виконання конкретних норм закону, вони потребують науково-експертного роз’яснення. Саме тоді виникла ідея щодо підготовки науково-практичного коментаря. Ми намагались робити його максимально адаптованим до конкретних потреб органів державної влади. Він практико-орієнтований та виходить із конкретних завдань, конкретних проблем, які сьогодні хвилюють усіх, хто дотичний до реалізації Закону про державну службу та імплементацію його положень», – зазначив Костянтин Ващенко, голова Національного агентства України з питань державної служби.
До підготовки коментаря залучили теоретиків, практиків, а також авторів-розробників самого проекту Закону. Коментар до кожної статті включає опис мети статті, історичні паралелі, порівняння з попереднім Законом «Про державну службу», паралелі з практикою інших країн, аналіз усіх підзаконних актів, паралелі з іншими законами. Коментар також містить окремий розділ – додаток, у якому описали європейський досвід у сфері державної служби. Над цим розділом працювали німецькі фахівці.
«Ми орієнтувались на задоволення двох категорій – по перше, практиків, які застосовують цей закон у щоденній діяльності. Але є інша категорія читачів – науковці, політики, законодавці, студенти, які повинні, читаючи цей коментар, думати і осмислювати тенденції розвитку законодавства про державну службу, думати і оцінювати, де авторам вдалось знайти правильне рішення проблем, а де, можливо, була допущена помилка, і ці помилки виправляти через внесення змін до цього закону. Тому він свідомо зроблений дуже структуровано», – розповів Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ (ЦППР).
Однією з найбільших проблем у підготовці науково-практичного коментаря було знайти правильне співвідношення норм трудового законодавства і нового закону про державну службу, додав Віктор Тимощук. «Хоч як розробники закону намагались зробити так, щоб закон був публічно-правовим за своїм характером і максимально повно врегульовував усі відносини у сфері державної служби, на жаль, у багатьох випадках, ми змушені звертатись до Кодексу законів про працю та інших законодавчих актів у сфері трудового законодавства. Знайти цей баланс і правильно вирішити, коли яку норму застосувати, було одним із найскладніших завдань», – пояснив він.
«Головний елемент, який ми втілили – це доктринальний елемент. Ми отримали наукове обґрунтування реформи [державної служби] і цим визначили пріоритети подальшого розвитку державної служби в Україні. Оскільки стратегія реформування державної служби була розрахована на 2017 рік, то, я думаю, це певною мірою є її доктринальне продовження», – додав Владислав Федоренко, директор Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Коментар містить текст Закону «Про державну службу» станом на вересень 2017 року.
